Вспоминай меня - Макс Корж

Грушевка за окном, когда писал свой первый альбом —

Друзья качали на одном биту, е-е-е!

Заходило всем!

Знаешь, я видел тебя в лифтах по утрам.

Дрожащим светом освещало твой потрепанный халат.

Соседи говорили: «Она непроста!

О-о-о!

Парниша, жди проблем!»

И вот — в дверях ты, мило попросила посмотреть ремонт.

«Какой ремонт, тут нету нихера, я в комп».

— Скажи, а что за красота играет на весь дом, а?

— Ты знаешь, это мой музон.

— Твой трекан?

Я уверенно жал на клаву, ты со мной делилась всем:

Про одиночество, тоску, и эту слышимость стен.

Ты уходила в ожидании перемен;

Просила сделать тише, но я не сумел.

Вспоминай меня, когда музыка бессильна.

Я знаю, тебе не спится в этой темноте;

уже не спится в этой темноте.

В ожидании моя красивая, да только некому ласкать уже,

Твои стены некому ласкать уже.

Это был отличный день, чтоб написать биток.

И вдруг в дверях своих увидел я ментов (кто тут?)

Которых здесь встречал только по ночам, что привело сейчас?

Говорят: «Одинокая баба через этаж».

Через этаж?

Через этаж — не может быть, мужик.

Ведь ещё вчера так мило мы с ней пили тут чаи.

Но в ту минуту с темноты, с темноты из-за угла

Кто-то наблюдал за нами, — и я узнал эти глаза.

Как ты могла?

Мы ж дружили, наряды в гости, мобильный.

11:00 — комендантский час, больше не тусят у Максима.

Стал писать себе дабстеп — штукатурка падала, как снег.

Не сохранился, пошел в туалет, ты тут же вырубаешь свет.

Ну я битмейкер без тормозов, просто так меня не загнуть.

Пацаны мне говорят: «Расслабься, бро — ей просто надо вдуть».

Ну что за дичь втираете тут, советчики вы, бля.

Я не начинал эту войну, но слив не про меня.

Вспоминай меня, когда музыка бессильна.

Я знаю, тебе не спится в этой темноте;

уже не спится в этой темноте.

В ожидании моя красивая, да только некому ласкать уже,

Твои стены некому ласкать уже.

Походу перешли черту, е, я сохраняюсь каждые пять минут.

Стою и жду тебя у своего лифта, под грязною.

Дверь открылась, и неждан, ты застыла, как сурикат

Что же ты ко мне подруга пристала?

Я же просто музыкант.

Что я тебе такого сделал, что?

Но в ответ: «Ты мне жизнь испортил, и воздастся тебе за всё!

Знаю, купил ты всех ментов, но тебе не скрыться от бандюков!»

Бандюки — это твой брат-еблан, что по дверям постучать так и не смог?

Пиздец, опасный был момент!

Мы стоим в глазок и ржём;

Но ты швырнула бутылку в Лёху, когда тот покидал наш двор.

И это уже, сука, не смешно — ты переключилась на пацанов.

Мол, плохо на меня влияют, перешла все грани в тачке.

И вот мы, каждый сделал свой напас (свой напас).

Из подъезда приближался твой потрепанный халат.

Стала разбивать капот, кричать: «Я спасу, тебя Максим!»

Бро, не задавай вопросы, просто на педаль нажми...

Вспоминай меня, когда музыка бессильна.

Я знаю, тебе не спится в этой темноте;

уже не спится в этой темноте.

В ожидании моя красивая, да только некому ласкать уже,

Твои стены некому ласкать уже.

Уже прошло немало времени, не видал тебя с тех пор.

Больше не юзаю FL'ку, перешёл на Ableton.

С тех пор — я дома не пишу, не устраиваю движ,

Но всегда такое чувство, что под дверью ты стоишь.

Ну а вчера — узнал о том,

Что ещё тогда ты съехала, вдруг, в другой район.

Так что это была за канитель, и какой мне смысл тогда?

Вспоминаю все моменты, когда ты ко мне зашла...

Тебе ведь нравилось моё музло.

Я видел, ты качала головой —

Но я думал это нервный тик, и когда ты меня пыталась спасти.

Надпись под дверью: «Ты будешь моим», — это сука сводится в одно:

Ты влюбилась, тётя, но вела себя просто как дитё.

Но что бы не было в твоей башке, мне посрать на это, знай —

Где бы ты не поселилась, везде есть такие, как я твари.

Раньше было мало, но сейчас каждый второй продюсер — Бог.

Ты меня победила, но тебе не победить хип-хоп!

Вспоминай меня, когда музыка бессильна.

Я знаю, тебе не спится в этой темноте;

уже не спится в этой темноте.

В ожидании моя красивая, да только некому ласкать уже,

Твои стены некому ласкать уже.

Грушівка за вікном, коли писав свій перший альбом

Друзі гойдали на одному биту, е-е-е!

Заходило всім!

Знаєш, я бачив тебе в ліфтах вранці.

Тремтячим світлом освітлювало твій пошарпаний халат.

Сусіди казали: «Вона непроста!

О-о-о!

Хлопець, чекай проблем!»

І ось – у дверях ти, мило попросила подивитися ремонт.

"Який ремонт, тут немає німеру, я в комп".

— Скажи, а що за краса грає на всю хату, га?

- Ти знаєш, це мій музон.

- Твій трекан?

Я впевнено тиснув на клаву, ти зі мною ділилася всім:

Про самотність, тугу, і цю чутність стін.

Ти йшла в очікуванні змін;

Попросила зробити тихіше, але я не зумів.

Згадуй мене, коли музика безсила.

Я знаю, тобі не спиться у цій темряві;

вже не спиться у цій темряві.

В очікуванні моя гарна, та тільки нікому пестити вже,

Твої стіни нема кому пестити вже.

То був чудовий день, щоб написати биток.

І раптом у своїх дверях побачив я ментів (хто тут?).

Яких тут зустрічав тільки ночами, що привело зараз?

Кажуть: «Самотня баба через поверх».

Через поверх?

Через поверх – не може бути, мужику.

Адже ще вчора так мило ми з нею пили тут чаї.

Але в ту хвилину з темряви, з темряви з-за рогу

Хтось спостерігав за нами, і я впізнав ці очі.

Як ти могла?

Ми ж дружили, вбрання у гості, мобільне.

11:00 - комендантська година, більше не гасять у Максима.

Почав писати собі дабстеп — штукатурка падала, як сніг.

Не зберігся, пішов у туалет, ти відразу вирубуєш світло.

Ну я бітмейкер без гальм, просто так мене не загнути.

Пацани мені кажуть: «Розслабся, бро — їй просто треба вдмухати».

Ну що за дичину втираєш тут, порадники ви, бля.

Я не розпочинав цієї війни, але слив не про мене.

Згадуй мене, коли музика безсила.

Я знаю, тобі не спиться у цій темряві;

вже не спиться у цій темряві.

В очікуванні моя гарна, та тільки нікому пестити вже,

Твої стіни нема кому пестити вже.

Походу перейшли межу, е, я зберігаюся кожні п'ять хвилин.

Стою і чекаю на тебе біля свого ліфта, під брудною.

Двері відчинилися, і несподівано, ти застигла, як сурикат

Що ж ти до мене пристала подруга?

Я просто музикант.

Що я тобі такого зробив?

Але у відповідь: Ти мені життя зіпсував, і відплатиться тобі за все!

Знаю, купив ти всіх ментів, але тобі не втекти від бандюків!»

Бандюки - це твій брат-еблан, що по дверях постукати так і не зміг?

Пидець, небезпечний був момент!

Ми стоїмо в око і іржемо;

Але ти жбурнула пляшку в Леху, коли той покидав наш двір.

І це вже, сука, не смішно – ти переключилася на пацанів.

Мовляв, погано на мене впливають, перейшла усі грані у тачці.

І ось ми, кожен зробив свій напас (свій напас).

З під'їзду наближався твій пошарпаний халат.

Почала розбивати капот, кричати: «Я врятую, тебе Максиме!»

Бро, не став запитання, просто на педаль натисни...

Згадуй мене, коли музика безсила.

Я знаю, тобі не спиться у цій темряві;

вже не спиться у цій темряві.

В очікуванні моя гарна, та тільки нікому пестити вже,

Твої стіни нема кому пестити вже.

Вже минуло чимало часу, не бачив тебе з того часу.

Більше не юзаю FL'ку, перейшов на Ableton.

З того часу — я вдома не пишу, не влаштовую рух,

Але завжди таке почуття, що ти стоїш під дверима.

Ну а вчора - дізнався про те,

Що тоді ти з'їхала, раптом, в інший район.

То що це була за канитель, і який мені сенс тоді?

Згадую всі моменти, коли ти зайшла до мене...

Адже тобі подобалося моє музло.

Я бачив, ти хитала головою.

Але я думав про це нервовий тик, і коли ти мене намагалася врятувати.

Напис під дверима: "Ти будеш моїм", - це сука зводиться в одне:

Ти закохалася, тітка, але поводилася просто як дитя.

Але що б не було в твоїй голові, мені посоромити на це, знай —

Де б ти не оселилася, скрізь є такі, як я тварюки.

Раніше було мало, але зараз кожен другий продюсер – Бог.

Ти мене перемогла, але тобі не подолати хіп-хоп!

Згадуй мене, коли музика безсила.

Я знаю, тобі не спиться у цій темряві;

вже не спиться у цій темряві.

В очікуванні моя гарна, та тільки нікому пестити вже,

Твої стіни нема кому пестити вже.