Lord Of Woe - Make Them Suffer

Kneel down before my feet, I am everything and nothing all in one,

suspended in time.

Conqueror of the frozen wastes.

Tyrant of misery

Nothing will ever change.

Time and timeless, again and forever and ever and ever

Sometimes, amidst the cold, in isolation, amongst this chaos and despair

A distant light shines in this desecrated mind, I become one with the darkness,

embracing its beauty.

Fear me, for I am

Lord of Woe

These fingertips of mine know only pain and sorrow, destroying everything that

they touch.

Lord of Woe

Enthroned in this darkness

The silence shrieks in pain, echoing throughout the wastes

Nothing can hurt me here.

My sanctuary of destruction

The ocean boils up and begins to surface, seeping through our eyes and flesh,

filling up our lungs with black and drowning us in a beautiful state of

epiphany.

We are the ones who make dreams and I am the error

Floating amongst the clouds, tearing them from the skies, one by one until

eventually the heavens fall in a coil of churning black and grey and my kingdom

can live in darkness for all of eternity

Sometimes, amidst the cold, in isolation, I become one with the Darkness.

Lord of Woe

These fingertips of mine know only pain and sorrow, destroying everything that

they touch.

Lord of Woe

Enthroned in this darkness

The silence shrieks in pain, echoing throughout the wastes

Nothing can hurt me here.

My sanctuary of destruction

Kneel down

Стань на коліна перед моїми ногами, я все і ніщо в одному,

призупинено вчасно.

Переможець заморожених відходів.

Тиран біди

Нічого ніколи не зміниться.

Час і поза часом, знову і назавжди, і на віки вічні

Іноді серед холоду, в ізоляції, серед цього хаосу та відчаю

Далеке світло сяє в цьому оскверненому розумі, я стаю єдиним з темрявою,

сприймаючи її красу.

Бійтеся мене, бо я є

Господь горя

Ці мої кінчики пальців знають лише біль і печаль, руйнуючи все те

вони торкаються.

Господь горя

На престолі в цій темряві

Тиша верещить від болю, лунаючи луною в пустках

Мені тут ніщо не зашкодить.

Моє святилище знищення

Океан кипить і починає випливати на поверхню, просочуючись крізь наші очі та плоть,

наповнюючи наші легені чорним і втопаючи нас у прекрасному стані

прозріння.

Ми ті, хто творить мрії, а я  помилка

Пливаючи серед хмар, зриваючи їх з небес, одну за одною, поки

врешті-решт небеса впадають у котушку чорного та сірого, і моє королівство

може жити в темряві всю вічність

Іноді серед холоду, в ізоляції, я стаю єдиним цілим із Темрявою.

Господь горя

Ці мої кінчики пальців знають лише біль і печаль, руйнуючи все те

вони торкаються.

Господь горя

На престолі в цій темряві

Тиша верещить від болю, лунаючи луною в пустках

Мені тут ніщо не зашкодить.

Моє святилище знищення

Ставати на коліна