Untitled - Make Do And Mend

It’s a horrible understanding

That we spend our days

Doing what we can to kill the pain

All the faith, it came decided with a phone call that reminded

That everyone we love will go away

It’s a horrible understanding

But still we try

To take the power from the time

With all the big plans we were making

We keep our eyes shut just to forget

That all that has become will one day end

Well My oldest friend

I’ve been wondering

Do you believe in whatever no living man will see

That there’s a place

Waiting for us in the place in the air above the trees

That all the stories we were told by our folks as kids are more than make

believe

Well I haven’t prayed in years,

But tonight I’m on my knees

And you were still a kid

On that silver street where you lived when you died too young,

10 years before the spring were lost Mitch

It just gets harder to forget

I could feel his lips against my ear gently whisperin'

Oh my dearest friend

I’m still listening

Do you believe in whatever no living man will see?

That there’s a place waiting for us in the air above the trees

That all the stories we were told by our folks as kids were more than make

believe

Well I haven’t prayed in years

But tonight I’m on my knees

And though I haven’t prayed in years,

But tonight I’m on my knees

And I’m wondering

Do you believe?

In whatever no living man will see

That there’s a place waiting for us in the air above the trees

Це жахливе розуміння

що ми проводимо наші дні

Робимо все можливе, щоб знищити біль

Вся віра, це вирішило телефонний дзвінок, який нагадав

Що всі, кого ми любимо, підуть

Це жахливе розуміння

Але все ж ми пробуємо

Щоб отримати силу часу

З усіма великими планами, які ми будували

Ми закриваємо очі, щоб забути

Що все, що стало, колись закінчиться

Ну, мій старший друг

Мені було цікаво

Чи вірите ви в те, що не побачить жодна жива людина?

Що є місце

Чекає на нас на місці в повітрі над деревами

Що всі історії, які нам розповідали в дитинстві, більше, ніж створено

вірити

Ну, я не молився роками,

Але сьогодні я на колінах

А ти був ще дитиною

На тій срібній вулиці, де ти жила, коли померла занадто молодою,

За 10 років до весни пропав Мітч

Це просто важче забути

Я відчував, як його губи на моєму вусі ніжно шепотіли:

О мій найдорожчий друже

я все ще слухаю

Ви вірите в те, що не побачить жодна жива людина?

Що на нас чекає місце в повітрі над деревами

Що всі історії, які нам розповідали в дитинстві, були більш ніж створені

вірити

Ну, я не молився роками

Але сьогодні я на колінах

І хоча я не молився роками,

Але сьогодні я на колінах

І мені цікаво

Ти віриш?

У тому, що не побачить жодна жива людина

Що на нас чекає місце в повітрі над деревами