Chapter IV - Make A Change... Kill Yourself

Is life just another test to prove me wrong?

Is this never-ending struggle just another lie?

Are these shitty feelings just another fairytale of happiness?

Are these scars real or just another open wound?

Are these people real or just ghosts in the wind?

Is this a fork or a knife?

— the blood seems real

This knife seems to kindly touch my skin

This is dying not living

This is the border between life and death

Only death is real

Strangle me.

Stab me to death

Poison my scars

Death is so profane

Death is what I hunger to experience

A lifeless body with a soul rotten of wasted years

In this they call life

So I kneel before you

A never-ending wish as I beg you

To end my life

Fool… why are you so weak?

Why can you not do what I dare not?

Cut my wrists.

Poison my scars

What keeps you from ending my life?

Do not pity me as this is what I long for

I give up.

Caressed by this shitty life

I must find strength within this grim body of mine

Searching in this open wound called a soul

I find enough strength to cut my wrists

But it isn’t enough

Nothing shall ease this long awaited pain

Some pure alcohol should definitely make the blood run quicker

And make the pain bigger

A final attempt to make my death honourable;

I drag myself outside to die in public

Hopefully giving these humans trauma

What a lifeless body…

Життя – це ще один тест, щоб довести, що я неправий?

Невже ця нескінченна боротьба просто чергова брехня?

Невже ці лайні почуття просто чергова казка про щастя?

Ці шрами справжні чи ще одна відкрита рана?

Ці люди справжні чи привиди на вітрі?

Це виделка чи ніж?

— кров здається справжньою

Цей ніж, здається, ласкаво торкається моєї шкіри

Це вмирати, а не жити

Це межа між життям і смертю

Тільки смерть справжня

Задушіть мене.

Заколіть мене до смерті

Отруюй мої шрами

Смерть — це так профанське

Смерть — це те, чого я жаду відчути

Неживе тіло з душею, прогнивою за витрачені роки

У це вони називають життя

Тому я стаю на коліна перед вами

Нескінченне бажання, як я вас прошу

Щоб закінчити своє життя

Дурень... чому ти такий слабкий?

Чому ти не можеш робити те, на що я не смію?

Поріжте мені зап’ястя.

Отруюй мої шрами

Що заважає тобі покінчити з моїм життям?

Не жалійте мене, бо це те, чого я прагну

Я здаюся.

Пеститься цим лайним життям

Я повинен знайти силу в цьому своєму похмурому тілі

Пошук у цій відкритій рані, яка називається душею

Я знаходжу достатньо сил, щоб порізати зап’ястя

Але цього недостатньо

Ніщо не полегшить цей довгоочікуваний біль

Трохи чистого алкоголю, безумовно, повинні прискорити кровотік

І зробити біль сильніше

Остання спроба зробити мою смерть почесною;

Я витягую себе на вулицю, щоб померти на публіці

Сподіваюся, завдавши цим людям травму

Яке неживе тіло…