Нелюбимые - Mainstream One

Останови меня…

Останови меня…

Останови меня…

Меня…

Останови меня…

Останови меня…

Останови меня…

Меня…

Навсегда ты удали, меня с SIM-карты.

Больше ни слова о любви, не пиши в скайпе.

Отношения — нафталин, чувства взять взаймы.

Куда бы всё определить, растратили себя.

Только прокуренный подъезд, исписаны стены.

Красным признания в любви, а теперь, где мы?

И кто-то держит тебя за руку, целует нежно.

А я надежды потерял, срывая с новой пассии её одежду.

Между, 3-им и 5-ым числом, там было чудо.

Но мы с тобою, так красиво предали друг друга.

Исчерпан весь лимит, доверия кредит.

Не выдают, а хочется просто найти уют.

Так давай же, забывать быстро все имена.

Кто был против, а кто за.

Я летаю в облаках, бумажных.

Ты вряд ли поверишь, что я едва стал заложником.

Твоей любви и умер на руках влажных.

Припев:

Останови меня, тихо по имени.

Позови в облака.

Став нелюбимыми, ночами длинными.

Ждём одного звонка.

Останови меня, тихо по имени.

Позови в облака.

Став нелюбимыми, ночами длинными.

Ждём одного звонка.

Нарисуй любовь, помнишь, моё солнце.

На кухне до 5-и утра, чистый смех льётся.

В твоих глазах, в одной тебе, весь смысл.

Ты слушала все эти песни, верила так искренне.

Что сможем, выстоим.

Что мы когда-то, да и выстрелим.

И смысл даже не в числах, в простой истине.

Дальше замкнуло механизм.

И я, увидел, что летим мы в низ.

Земля, принимай это за слабость и боль.

Недописанный роман назови игрой.

Растоптала, если вдруг мало.

Уколи меня прямо в сердце своей иглой.

Душу спрячь, а то украдут.

На атомы не разберут и мы пойдём ко дну.

В тишине, разбитые рамки от фото.

В голове, о ней напоминает что-то.

Припев.

Зупини мене…

Зупини мене…

Зупини мене…

Мене…

Зупини мене…

Зупини мене…

Зупини мене…

Мене…

Назавжди ти видали мене з SIM-карти.

Більше ні слова про любові, не пиши в скайпі.

Відносини - нафталін, почуття взяти в борг.

Куди б все визначити, розтратили себе.

Тільки прокурений під'їзд, списано стіни.

Червоним зізнання в любові, а тепер, де ми?

І хтось тримає тебе за руку, цілує ніжно.

А я надії втратив, зриваючи з нової пасії її одяг.

Між 3-м та 5-им числом там було диво.

Але ми з тобою, так гарно зрадили один одного.

Вичерпано весь ліміт, довіри кредит.

Не видають, а хочеться просто знайти затишок.

Так давай, забувати швидко всі імена.

Хто був проти, а хто за.

Я літаю в хмарах, паперових.

Ти навряд чи повіриш, що я ледве став заручником.

Твоєї любові і помер на руках вологих.

Приспів:

Зупини мене, тихо за ім'ям.

Поклич у хмари.

Ставши зненавидженими, ночами довгими.

Чекаємо на один дзвінок.

Зупини мене, тихо за ім'ям.

Поклич у хмари.

Ставши зненавидженими, ночами довгими.

Чекаємо на один дзвінок.

Намалюй кохання, пам'ятаєш, моє сонце.

На кухні до 5-ї ранку, чистий сміх ллється.

В твоїх очах, в одній тобі, весь сенс.

Ти слухала всі ці пісні, вірила так щиро.

Що зможемо, вистоємо.

Що ми колись, та й вистрілимо.

І сенс навіть не в числах, в простій істині.

Далі замкнуло механізм.

І я, побачив, що летимо ми вниз.

Земля, приймай це за слабкість і біль.

Недописаний роман назви грою.

Розтоптала, якщо раптом мало.

Уколи мене прямо в серце своєю голкою.

Душу сховай, а то вкрадуть.

На атоми не розберуть і ми підемо до дна.

У тиші, розбиті рамки від фото.

У голові, про неї нагадує щось.

Приспів.