Муза - Mainstream One

Ты скажешь, что нас нет, и я сотру из памяти.

То, то, про что является ко мне во сне.

Наш маленький секрет.

Сотрем словами

«Знаете, когда скулит душа, так ненавидишь свет.»

И от тебя на шаг.

Январь нам не вернуть,

Счастливых дней, так что, пускай часы твои спешат.

Слова — воздушный шар, просто улетят.

Разбитые сердца нам на двоих оставят шрам.

И больше ни каких «мы», только «ты» и «я».

Пустые сообщения — они не яд.

Несложно в идеальном нам найти изъян.

Мы жить давай начнем уже, что-то менять.

Красивые глаза, знаю их наизусть.

Закончатся слова, и я к ним не вернусь.

И можно в самом найти изъян,

А я тебя на других променял.

Припев:

Опустошен наш сказочный дом «мы».

Не звоню больше я своей музе.

А я в тебя был так сильно влюбленный.

Но, наши отношения завязаны в узел.

Опустошен наш сказочный дом «мы»,

Не звоню больше я своей музе.

А я в тебя был так сильно влюбленный.

Наши отношения завязаны в узел.

Та скажешь: «бросил, бросил, предал, предал»…

Холодный кофе, утро с бредом.

И нет ни строчки — как же бесит.

Пускай сгорит сегодня весь мир.

Не отправляй мне больше письма.

Твои слова, как точный выстрел.

Обнимут руки, наше небо.

Ты скажешь: «Больше не приеду, не приеду…»

На миг закрыть глаза, уйти в себя,

Не верь моим слезам — это не я.

Нас обманули — знали, одну ли нельзя?

Прошу, глаза только не закрывай.

И без тебя нет и капли души,

Ты либо цель, либо вся моя жизнь.

Мы друг от друга куда-то бежим,

По лезвию ножа, внутри каждый изжим.

Припев.

Ти скажеш, що нас немає, і я сотру з пам'яті.

Те, те, про що є до мене у сні.

Наш маленький секрет.

Зі словами

«Знаєте, коли скигне душа, так ненавидиш світло.»

І від тебе на крок.

Січень нам не повернути,

Щасливих днів, тож нехай годинник твої поспішає.

Слова - повітряна куля, просто відлетять.

Розбиті серця нам на двох залишать шрам.

І більше жодних «ми», тільки «ти» і «я».

Порожні повідомлення - вони не отрута.

Нескладно в ідеальному нам знайти ваду.

Ми жити давай почнемо вже щось міняти.

Гарні очі, знаю їх напам'ять.

Закінчаться слова, і я до них не повернуся.

І можна в самому знайти ваду,

А я тебе на інших проміняв.

Приспів:

Спустошено наш казковий будинок «ми».

Не дзвоню більше я своїй музі.

А я в тебе був так сильно закоханий.

Але наші відносини зав'язані у вузол.

Спустошено наш казковий будинок «ми»,

Не дзвоню більше я своїй музі.

А я в тебе був так сильно закоханий.

Наші стосунки зав'язані у вузол.

Та скажеш: «кинув, кинув, зрадив, зрадив»…

Холодна кава, ранок з маяченням.

І немає ні рядки — як же дратує.

Нехай сьогодні згорить увесь світ.

Не надсилай мені більше листа.

Твої слова як точний постріл.

Обіймуть руки, наше небо.

Ти скажеш: «Більше не приїду, не приїду ...»

На мить закрити очі, піти в себе,

Не вір моїм сльозам — це не я.

Нас обдурили — знали, чи одну не можна?

Прошу, очі тільки не закривай.

І без тебе немає і краплі душі,

Ти або мета, або все моє життя.

Ми друг від друга кудись біжимо,

По лезу ножа, всередині кожен стиск.

Приспів.