Боль моя - Mainstream One

Сколько раз не понимал и был неоднозначен

Музыка, солнце любви ее прыгал как мячик

Спрячем чувства, говорим, о том что знаем все

Умеем плавать, но все же утонем под сломанной мачтой

Тонны слов и мы в итоге услышим молчание

Дарим счастье, потом задыхаемся в отчаянии

Так боимся рассказать о всех своих желаниях

Биение сердца прервано, до свидания

Боль в висках и сильно чувства забьются в конвульсиях

Если жизнь это каналы, дам мне пульт скорей

Письмо в конверте тяжелеет без ее ответа

И мы наверное с ней просто двое с приветом

Я давно уже сошел с ума и каждый шорох

Принимаю за ее шаги, все без разбора

В темноте прогуляюсь по темным коридорам

Я стал рабом твоих слов, сердца твоего вором

Припев:

Боль моя, давай сгорим до тла

Давай собою согреем планету

Боль моя, мы как два вещества соединимся

И нас больше нет тут

Боль моя, мы как иллюзия сна

Воздух или вода, лабиринт грани

Боль моя, ну почему же слова

Просто слова так сильно ранят

Боль моя, давай сгорим до тла

Давай собою согреем планету

Боль моя, мы как два вещества соединимся

И нас больше нет тут

Боль моя, мы как иллюзия сна

Воздух или вода, лабиринт грани

Боль моя, ну почему же слова

Просто слова так сильно ранят

Безответная уже четвертые сутки

На матовой бумаге все., нас больше нету

Недописанные пару строк, такие важные,

Но я через пару минут разорву все бумажки

Сгорю до тла, обломаю себе все свои крылья

Растворюсь в стакане или стану просто пылью

Мысли в сторону, бьет током по разуму сильно

И зависимость перерастает в инфантильность

Мы давно уже не смотрим друг другу в глаза

Просто порою не знаем, что нужно сказать

Молчим и больше нету причин оставаться

Последний скорый поезд уходит с твоей станции

Разбросай по ветру пыль наших с тобою отношений

И всех самых приятных моментов

Потом кривые линии, чудеса исчезли

Два героя в истории одно болезни

Припев:

Боль моя, давай сгорим до тла

Давай собою согреем планету

Боль моя, мы как два вещества соединимся

И нас больше нет тут

Боль моя, мы как иллюзия сна

Воздух или вода, лабиринт грани

Боль моя, ну почему же слова

Просто слова так сильно ранят

Боль моя, давай сгорим до тла

Давай собою согреем планету

Боль моя, мы как два вещества соединимся

И нас больше нет тут

Боль моя, мы как иллюзия сна

Воздух или вода, лабиринт грани

Боль моя, ну почему же слова

Просто слова так сильно ранят

Скільки разів не розумів і був неоднозначний

Музика, сонце кохання її стрибав як м'ячик

Схуємо почуття, говоримо, про те, що знаємо все

Вміємо плавати, але все ж потонемо під зламаною щоглою

Тони слів і ми в результаті почуємо мовчання

Даруємо щастя, потім задихаємося у відчаї

Так боїмося розповісти про всі свої бажання

Биття серця перервано, до побачення

Біль у скронях і сильно почуття заб'ються в конвульсіях

Якщо життя це канали, дам мені пульт швидше

Лист у конверті важчає без її відповіді

І ми напевно з нею просто двоє з привітом

Я давно вже зійшов з розуму і кожен шурхіт

Приймаю за її кроки, все без розбору

У темряві прогуляюся темними коридорами

Я став рабом твоїх слів, серця твого злодієм

Приспів:

Біль мій, давай згоримо до тла

Давай собою зігріємо планету

Біль мій, ми як дві речовини з'єднаємося

І нас більше немає тут

Біль мій, ми як ілюзія сну

Повітря чи вода, лабіринт грані

Біль мій, ну чому ж слова

Просто слова так сильно ранять

Біль мій, давай згоримо до тла

Давай собою зігріємо планету

Біль мій, ми як дві речовини з'єднаємося

І нас більше немає тут

Біль мій, ми як ілюзія сну

Повітря чи вода, лабіринт грані

Біль мій, ну чому ж слова

Просто слова так сильно ранять

Нерозділена вже четверта доба

На матовому папері все., нас більше нема

Недописані кілька рядків, такі важливі,

Але я через пару хвилин розірву всі папірці

Згорю до тла, обламаю собі всі свої крила

Розчинюся в склянці або стану просто пилом

Думки в бік, б'є струмом по розуму сильно

І залежність переростає в інфантильність

Ми давно вже не дивимося один одному в очі

Просто часом не знаємо, що треба сказати

Мовчимо і більше немає причин залишатися

Останній швидкий поїзд йде з твоєї станції

Розкидай за вітром пил наших з тобою відносин

І всіх найприємніших моментів

Потім криві лінії, чудеса зникли

Два герої в історії однієї хвороби

Приспів:

Біль мій, давай згоримо до тла

Давай собою зігріємо планету

Біль мій, ми як дві речовини з'єднаємося

І нас більше немає тут

Біль мій, ми як ілюзія сну

Повітря чи вода, лабіринт грані

Біль мій, ну чому ж слова

Просто слова так сильно ранять

Біль мій, давай згоримо до тла

Давай собою зігріємо планету

Біль мій, ми як дві речовини з'єднаємося

І нас більше немає тут

Біль мій, ми як ілюзія сну

Повітря чи вода, лабіринт грані

Біль мій, ну чому ж слова

Просто слова так сильно ранять