Yksin huudat sun yöt - Maija Vilkkumaa

Sänky on lämmin

Hänen hiuksensa sua kutittaa

Hän valelee vatsalles hunajaa

Ja niin sä meet sekaisin

Menet tuoksusta sekaisin

Niin, sä tiedät sua kadehditaan

Sä venyt kissana kainalossaan

Haluut hiessä kylpeä

Olla uljas ja ylpeä

Vielä vähän vähän vielä kun on aikaa

Vielä vähän vähän vielä sillä

Niin kuin vie kevät aina järvistä jään

Yhtä varmasti sinutkin hyllytetään

Ja sä tappelet vastaan ja sä potkit ja lyöt

Silti yksin huudat sun yöt

Niin kuin syntyvä oppii hengittämään

Yhtä varmasti sinutkin hyllytetään

Ja sä tappelet vastaan ja sä potkit ja lyöt

Silti yksin huudat sun yöt

Sä kadehdit niin

Hänen valtavaa luottamustaan

Hän sulle sisimpänsä paljastaa

Eikö hän pelkää

Että puukolla selkään sä lyöt

Sä et ansaitse tällaista elämää

Sä näet sen, muut ei vielä nää

Se sun päätäsi kiristää

Haluut jotain joka piristää

Vielä vähän vähän vielä kun on aikaa

Vielä vähän vähän vielä sillä

Niin kuin vie kevät aina järvistä jään…

Ліжко тепла

Її волосся лоскоче

Він лежить на животі з медом

І так ви плутаєтесь

Ви збентежені через запах

Так, ти знаєш, що тобі заздрять

Ти тягнешся, як кіт у пахви

Ти хочеш купатися в поті

Будь сміливим і гордим

Ще трохи, поки є час

Ще трохи про це

Ніби весна завжди витягує лід з озер

Ви будете так само в безпеці

І ти відбиваєшся, б’єш ногою та б’єш

Та все одно ти плачеш сонячними ночами

Так само, як народжений вчиться дихати

Ви будете так само в безпеці

І ти відбиваєшся, б’єш ногою та б’єш

Та все одно ти плачеш сонячними ночами

Ти заздриш

Його величезна впевненість

Він розкриє вам свою найпотаємнішу істоту

Хіба він не боїться

Що ніж вдарить по спині

Ти не заслуговуєш такого життя

Ви бачите, інші ще не бачать

Те сонце затягне тобі голову

Хочеться чимось підняти настрій

Ще трохи, поки є час

Ще трохи про це

Як завжди весна переносить від озер до льоду…