Eteiseen - Maija Vilkkumaa

Niin tunkee läpi pääni se ääni

Jota pursuu roska-auto

Jos se ois minusta kii koko viikko

Olis ohi ja kuopattu jo

Eikä enää tarttis muistaa

Ei ei tarttis muistaa

Miten mä piiritin sua

Niin se oli typerä retki vain hetki

Piti olla mut sut tapasin

Nyt taas haluni voitan en soita

Kun ei soi mun puhelin

Taas enemmän kuin eilen

Mä mua häpeilen

Ei mitä mä teen

Mä nukahdan eteiseen

Ja mun unessa aurinko laskeekin itään

Ja silloin mun onneni kääntyy taas

Mä oon niin väsynyt siihen et mullei oo mitään

Päivät mua naamaan lyövät

Seinät syövät toisiaan

Jos aurinko laskeekin itään

Silloin mun onneni kääntyy taas

Mä oon niin väsynyt siihen et mullei oo mitään

Päivät mua naamaan lyövät

Seinät syövät toisiaan

Pienenä kuvittelin että maailmassa

Kaikki rakastais mua

Poistaisin sodat

En kuolisi koskaan

Enkä ikinä itkisi sua

Enkä tekis mitään väärin

Juoksisin maailman ääriin

Nyt mitä mä teen

Mä nukahdan eteiseen

Ja mun unessa aurinko laskeekin itään…

Це звук, який пронизує мою голову

Сміттєвоз

Якби це був я весь тиждень

Було б скінчено і вже викопане

І більше не хапайте, щоб згадувати

Ні, не хапаючи, щоб згадати

Як я вас облягав?

Тож це була безглузда прогулянка лише на мить

Мабуть, так було, але я зустрів

Тепер я знову хочу виграти, я не дзвоню

Коли мій телефон не дзвонить

Знову більше ніж учора

Мені соромно за мене

Не те, що я роблю

Я засинаю в коридорі

А уві сні сонце заходить на схід

І тоді моє щастя знову обернеться

Я так втомився від цього, ти не проти

Дні вдарили мене в обличчя

Стіни поїдають одна одну

Якщо сонце заходить на схід

Тоді моє щастя знову обернеться

Я так втомився від цього, ти не проти

Дні вдарили мене в обличчя

Стіни поїдають одна одну

У дитинстві я уявляв це на світі

Усі любили б мене

Я б ліквідував війни

Я б ніколи не помер

І я б ніколи не заплакала

І я б не зробив нічого поганого

Я б побіг на край землі

Тепер що мені робити

Я засинаю в коридорі

А уві сні сонце заходить на схід...