Последнее Солнце - Магелланово Облако

Мы поднимаемся вверх, мы закрываем глаза

Там, где мы слышали свет, остались только слова

Там, где кончается звук, там превращается в тень

Мое последнее солнце

И на картинах чудес мы ищем только себя

И наши грани просты, и наша форма полна,

А в наших окнах туман сокрыл в цветной парандже

Мое последнее солнце

И ты чуть слышно горишь,

И каждый прожитый шаг —

Осколки рваной мечты,

Все снова как-то не так.

Отбой на всех полюсах

И на застывших глазах

Мое последнее…

Мне было проще тогда, мне станет легче потом

И святость тех, кто согрел в сомнениях, скованных льдом

В пути, где кроме надежд и сгустка странных слогов

Одно последнее солнце

И проходя мимо них путь от стены до стены

Я замечаю как свет сквозь безымянные сны

Расстелет нашу любовь как первозданную гладь

Наше последнее солнце

И ты чуть слышно горишь,

И каждый прожитый шаг —

Осколки рваной мечты,

Все снова как-то не так.

Отбой на всех полюсах

И на застывших глазах

Мое последнее…

И ты чуть слышно горишь,

И каждый прожитый шаг —

Осколки рваной мечты,

Все снова как-то не так.

Отбой на всех полюсах

И на застывших глазах

Мое последнее солнце…

И ты чуть слышно горишь,

И каждый прожитый шаг —

Осколки рваной мечты,

Все снова как-то не так.

Отбой на всех полюсах

И на застывших глазах

Мое последнее…

Ми піднімаємося вгору, ми заплющуємо очі

Там, де ми чули світло, залишилися лише слова

Там, де закінчується звук, там перетворюється на тінь

Моє останнє сонце

І на картинах чудес ми шукаємо лише себе

І наші грані прості, і наша форма сповнена,

А в наших вікнах туман приховав у кольоровій паранджі.

Моє останнє сонце

І ти чутно гориш,

І кожен прожитий крок

Уламки рваної мрії,

Все знову якось не так.

Відбій на всіх полюсах

І на застиглих очах

Моє останнє…

Мені було простіше тоді, мені стане легше потім

І святість тих, хто зігрів у сумнівах, скованих льодом

У дорозі, де крім надій та згустку дивних складів

Одне останнє сонце

І проходячи повз них шлях від стіни до стіни

Я помічаю як світло крізь безіменні сни

Розстеле наше кохання як первозданну гладь

Наше останнє сонце

І ти чутно гориш,

І кожен прожитий крок

Уламки рваної мрії,

Все знову якось не так.

Відбій на всіх полюсах

І на застиглих очах

Моє останнє…

І ти чутно гориш,

І кожен прожитий крок

Уламки рваної мрії,

Все знову якось не так.

Відбій на всіх полюсах

І на застиглих очах

Моє останнє сонце…

І ти чутно гориш,

І кожен прожитий крок

Уламки рваної мрії,

Все знову якось не так.

Відбій на всіх полюсах

І на застиглих очах

Моє останнє…