Кто-то самый светлый - Магелланово Облако

Открываю окна, а за ними лето,

Скоро будет праздник и мне снится это

И мне снится воздух, звук пустой планеты

Дух открытых окон все открыл секреты

Если сердце рвется прочь из старой клетки

Надо мной смеется кто-то самый светлый

И когда все звезды смотрят в глаза

Нет честнее слова на свете чем тишина

И на всем, что есть, да и будет потом

Отражать любовь и гореть путеводным огнем

Я смотрю с надеждой будто невесомый

Простота и нежность — две мои основы

Уголок свободы за стеной из страха,

А миры — лишь мысли, восстают из праха

И скрепленный клятвой несказанной веры

Я вкушаю счастье, а оно без меры

И когда все звезды смотрят в глаза

Нет честнее слова на свете чем тишина

И на всем, что есть, да и будет потом

Отражать любовь и гореть путеводным огнем

Відчиняю вікна, а за ними літо,

Скоро буде свято і мені сниться це

І мені сниться повітря, звук порожньої планети

Дух відкритих вікон все відкрив секрети

Якщо серце рветься геть із старої клітини

Наді мною сміється хтось найсвітліший

І коли всі зірки дивляться в очі

Немає чеснішого слова на світі ніж тиша

І на всім, що є, та і буде потім

Відбивати любов і горіти дороговказним вогнем

Я дивлюся з надією ніби невагомий

Простота і ніжність — дві мої основи

Куточок свободи за стіною зі страху,

А світи — лише думки, повстають із праху

І скріплений клятвою невимовної віри

Я смакую щастя, а воно без міри

І коли всі зірки дивляться в очі

Немає чеснішого слова на світі ніж тиша

І на всім, що є, та і буде потім

Відбивати любов і горіти дороговказним вогнем