Earthbound - Machinae Supremacy

Sometimes I curse that I was

born a cripple

to the sky I’m under

bound by my two feet

I walk the road paved

by our evolution

grinding my illusions

this earth is not for me But in my mind’s eye,

a vision of ourselves

in our cradle of dust and stone

I nurse a single dream,

a memory

one I can’t remember

and I am not alone

I wake from my suspended animation

deprived of my creation

just like a drone

But in my mind’s eye,

a vision of ourselves

as the blind leads the fallen

Sometimes I curse that I was

born a cripple

to the sky I’m under

forged to inprison me Somewhere in time I’ll wreck

these chains around me even those inside me blasting my way free

But in my mind’s eye,

a vision of ourselves

as we leave this time

and place behind

Іноді я проклинаю, що я був

народився калікою

до неба, під яким я перебуваю

зв’язаний моїми двома ногами

Я йду брукованою дорогою

завдяки нашій еволюції

розтираючи мої ілюзії

ця земля не для мене Але в мій розумі,

бачення себе

у нашій колисці з пилу й каменю

Я доглядаю за єдиною мрією,

 спогад

я не пам’ятаю

і я не одна

Я прокидаюся від своєї призупиненої анімації

позбавлений мого творіння

як дрон

Але в моїй думці,

бачення себе

як сліпий веде полеглих

Іноді я проклинаю, що я був

народився калікою

до неба, під яким я перебуваю

підробили, щоб ув’язнити мене. Десь з часом я зруйную

ці ланцюги навколо мене, навіть ті, що всередині мене, виривають мені шлях

Але в моїй думці,

бачення себе

як ми виходимо цього разу

і місце ззаду