Sweet Endless Sleep - Macbeth

Like a spell from which I can’t awake now I sleep soundlly,

dying in your arms, I felt

your tears glide on my face

and your hands hold mine

for the last time,

the angel of mystery is here to lead me in the kingdom

of silence.

we are immersed in a boundless sea of sorrow

death is the darkened

horizon we’ll reach in our wreck,

sweet is my rest like a kiss

of the woman I loved

and now her heart is veiled

with a cloud of sadness.

You’ll close my weary

eyes languishing and resigned

and petals of withered roses

will settle on my weak body as tears

I’ll rove forever on the

banks of the oblivition’s river

but I’ll hear your wounded

heart cry for me.

…And my tears will furrow my cheeks and will rush in the

endless abony abyss of torment.

Як заклинання, від якого я не можу прокинутися, я міцно сплю,

вмираю у твоїх руках, я відчував

твої сльози ковзають на моєму обличчі

і твої руки тримають мене

Востаннє,

ангел таємниці тут щоб проводити мене у царстві

мовчання.

ми занурені у безмежне море скорботи

смерть — затемнена

горизонту, якого ми досягнемо у нашій аварії,

солодкий мій відпочинок, як поцілунок

жінки, яку я кохав

і тепер її серце завуальовано

з хмарою смутку.

Ви закриєте мій втомлений

очі томні та змирені

і пелюстки зів’ялих троянд

осяде на моє слабке тіло, як сльози

Я буду вічно блукати на 

береги річки забуття

але я почую твоїх поранених

серце плаче за мною.

…І мої сльози зморщитимуть мої щоки й кинуться в 

нескінченна безодня мук.