Szał niebieskich ciał - Maanam

Saturn zimnem Ziemię smaga

Lód się w moje serce wkrada

W oku chętnie się sadowi

I marzenia moje chłodzi

Czas od pięt mnie cicho zjada

Truchtem biegnie do sąsiada

Gasi blaski dusi słowa

Radość do rękawa chowa

A planety szaleją, szaleją, szaleją i śmieją się, śmieją się, śmieją

A planety szaleją, szaleją, szaleją i śmieją się, śmieją się, śmieją

Patrzę w lustro na przyjaciół

Jacyś mniejsi pokorniejsi

W półuśmiechach, w półmarzeniach

W gestach, pozach bez znaczenia

Życie płynie bez pośpiechu

Bez uśmiechu i bez grzechu

Bez smutku, strachu, bez radości

Bez nienawiści, bez miłości

A planety szaleją, szaleją, szaleją i śmieją się, śmieją się, śmieją

A planety szaleją, szaleją, szaleją i śmieją się, śmieją się, śmieją

Сатурн охолоджує Землю

Лід заповзає в моє серце

Він із задоволенням оселився в оці

І мої мрії холодні

Час тихо з’їдає мене з п’ят

Він бігає до сусіда

Воно гасить світло і душить слова

Він ховає радість у рукаві

А планети лютують, лютують, лютують і сміються, сміються, сміються

А планети лютують, лютують, лютують і сміються, сміються, сміються

Я дивлюся в дзеркало на своїх друзів

Деякі менш скромні

Наполовину посмішки, наполовину мрії

У жестах, позах не має значення

Життя тече повільно

Ні посмішки, ні гріха

Ні смутку, ні страху, ні радості

Ні ненависті, ні любові

А планети лютують, лютують, лютують і сміються, сміються, сміються

А планети лютують, лютують, лютують і сміються, сміються, сміються