Мимоза - Люся Чеботина

Ах эта улыбка, кудрявые локоны.

Ну что ты, как вкопанный.

Я с тобой незнакома, но ты растворился во мне.

Поле веснушек, глаза, как два янтаря.

По мне мороз января.

Про себя говорю: «Подожди!

Ну, куда ты?»

К себе привяжи, как Вселенная и звёзды.

Вернулись стрижи, настроение — мимоза.

Ты мне покажи, открой мечты и грёзы.

Лечу с высоты и ловлю губами слёзы;

Оу-о-о!

Мимоза…

На: раз, два, три — мы с тобой давай убежим.

Прошлое удалим.

Не забудь стереть папку «Удалённых недавно».

Целуется тополь с бордюром, а фонари рисуют тебе пути.

Молча руку мне дай — покажу, как бывает.

К себе привяжи, как Вселенная и звёзды.

Вернулись стрижи, настроение — мимоза.

Ты мне покажи, открой мечты и грёзы.

Лечу с высоты и ловлю губами слёзы;

Оу-о-о!

Мимоза…

Мимоза…

Ах, ця посмішка, кучеряві локони.

Ну що ти, як укопаний.

Я з тобою незнайома, але ти розчинився у мені.

Поле ластовиння, очі, як два бурштини.

По мені мороз січня.

Про себе кажу: «Чекай!

Ну, куди ти?

До себе прив'яжи, як Всесвіт і зірки.

Повернулися стрижі, настрій - мімоза.

Ти мені покажи, відкрий мрії і мрії.

Лічу з висоти і ловлю губами сльози;

О-о-о!

Мімоза…

На: раз, два, три - ми з тобою давай втечемо.

Минуле вилучимо.

Не забудь стерти папку «Видалених недавно».

Цілується тополя з бордюром, а ліхтарі малюють тобі шляхи.

Мовчки руку мені дай — покажу, як буває.

До себе прив'яжи, як Всесвіт і зірки.

Повернулися стрижі, настрій - мімоза.

Ти мені покажи, відкрий мрії і мрії.

Лічу з висоти і ловлю губами сльози;

О-о-о!

Мімоза…

Мімоза…