Еду домой - Lx24

Что несёт мне завтрашний день -

Дорогу к успеху или массу потерь?

Личной лотереи счастливый билет,

Или в гордом одиночестве обед?

Ха!

Не сказать, что внутри я так пуст -

Просто перепад, разбалланс чувств.

Когда идешь незнакомым путём -

Есть маза – потерять себя в нём.

Крылья самолета разрезают туман.

Выход всегда есть, если есть план

Ломаю стены и долблю лёд,

Не верю в слово "Повезёт".

Сотни километров за моей спиной,

В погоне за целью одной.

Всё, что мне нужно – это просто быть собой;

А так и будет, ведь я еду домой.

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Ветер в голове, мысли в чемодан.

Мне так часто кажется, что я пропал.

Что несёт мне завтрашний день, ха,

Когда выйду за белую дверь?

О чём мы думаем в дороге, и что

Мы скажем по приезду людям, что нам дороги?

Лечу от Солнца до Луны,

И что-то таится внутри.

Крылья самолёта разрезают туман,

Мысли в голове образуют план.

Мы никому не скажем, о том что устали.

Два бокала красного, уснули и поспали.

Сотни километров за моей спиной,

В погоне за целью одной.

Всё, что мне нужно – это просто быть собой;

А так и будет, ведь я еду домой.

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Я еду домой!

Що несе мені завтрашній день

Дорогу до успіху чи масу втрат?

Особистої лотереї щасливий квиток,

Або в гордій самоті обід?

Ха!

Не сказати, що всередині я такий порожній -

Просто перепад, розбаланс почуттів.

Коли йдеш незнайомим шляхом -

Є маза – втратити себе у ньому.

Крила літака розрізають туман.

Вихід завжди є, якщо є план

Ламаю стіни і довбаю лід,

Не вірю у слово "Пощастить".

Сотні кілометрів за моєю спиною,

У гонитві за єдиною метою.

Все, що мені потрібно – це просто бути собою;

А так і буде, адже я їду додому.

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Вітер у голові, думки у валізу.

Мені так часто здається, що я зник.

Що несе мені завтрашній день, ха,

Коли вийду за білі двері?

Про що ми думаємо у дорозі, і що

Ми скажемо після приїзду людям, що нам дорогі?

Лічу від Сонця до Місяця,

І щось таїться всередині.

Крила літака розрізають туман,

Думки у голові утворюють план.

Ми нікому не скажемо, що втомилися.

Два келихи червоного, заснули і поспали.

Сотні кілометрів за моєю спиною,

У гонитві за єдиною метою.

Все, що мені потрібно – це просто бути собою;

А так і буде, адже я їду додому.

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!

Я їду додому!