Горшок - Лунный пёс

Подстриги меня под горшок,

Отпусти меня в лес густой.

Через лес лежит путь далек.

Путь далек ведет нас домой.

Как закружится голова,

Загудит гудком темный лес,

И закончатся все слова…

Провожай меня до небес.

Здесь цветы цветут, и лучи

Пробиваются сквозь хвою.

Научи меня, научи

Принимать как есть жизнь свою.

Хоть горшком меня назови,

Только в печь не ставь молодца.

Я и так горел от любви,

Не сгорит душа до конца.

Приведи меня в отчий дом —

Я иду туда много лет.

Много лет иду, чтоб потом

Увидать в конце Божий свет.

Солнце катится в облака —

Не легко ему умирать.

Я вернусь домой, где река

Обняла собой неба гладь.

Підстригай мене під горщик,

Відпусти мене в ліс густий.

Через ліс лежить шлях далекий.

Шлях далекий веде нас додому.

Як закрутиться голова,

Загуде гудком темний ліс,

І закінчаться всі слова…

Проводь мене до небес.

Тут квіти цвітуть, і промені

Пробиваються крізь хвою.

Навчи мене, навчи мене

Приймати як є своє життя.

Хоч горщиком мене назви,

Тільки в печі не став молодця.

Я і так горів від любові,

Не згорить душа до кінця.

Приведи мене до батьківського —

Я йду туди багато років.

Багато років йду, щоб потім

Побачити в кінці Боже світло.

Сонце котиться в хмари —

Нелегко йому вмирати.

Я повернуся додому, де річка

Обійняла собою небо гладь.