Aave - Lukas Leon

Ootko sä kuiskaus kuutamossain

Vai mieleni luoma haave?

Lauluko laulajan rinnasta vain

Henkeni yöllinen aave

Aa, rinnastan sut aina Tarot-tauluun

Aa, oot rinnasta mun kaikkoomaton laulu

Aa, kehost mun haihtumaton sauhu en kuule ajatuksii ku pienes mielessäni kaikuu

vaan sun nauru

Aamen, en usko sun olevan aave

Oot aarre, (yeah) kultaa ja hopeaa saan sen viel some day

Ehk toisessa elämäs saamme sen oikeuden elää tavaamme

Kaks aa yeh ja onks se vaa pelkästään poikkeema et kestän mä haavetta

Ootko sä kuiskaus kuutamossain

Vai mieleni luoma haave?

Lauluko laulajan rinnasta vain

Henkeni yöllinen aave

Jos mulle aave olitkin vain niin et mua johtanut harhaan

Jos olit laulu mun rinnastain niin lauloin mä lauluni parhaan

Aa, rakkaus ei oo itestäänselvää

Aa, kun etsii toista ei saa itsestään selvää

Aa, mies hyppää pimeän selkään vailla vastakaikua

Kaljaan taipuu ja ei saa itsestään selvää

Nyt lauluani kuvasta ei perhonen, joka mun vatsas lenteli

Ennemmin Lemminkäisen äiti kuvasta tuonelanjoutsen, joka tsiigaa vierestä kun

menetän henkeni

Nyt oon sun paarien nojassa sairastuvassa, haavoittunut enkeli

Ootko sä kuiskaus kuutamossain

Vai mieleni luoma haave?

Lauluko laulajan rinnasta vain

Henkeni yöllinen aave

Jos mulle aave olitkin vain niin et mua johtanut harhaan

Jos olit laulu mun rinnastain niin lauloin mä lauluni parhaan

Aa, hajamielistä itseni ilmasua

Aa, en oo sama mies en oo itseni ilman sua

Aa, valta lievittää tuskaa on sulla kulta, mutta kumpa voisit tulla ja eteeni

ilmaantua

Mä kuolen ilman sua

Ku oon kyllästyny herää joka yönä, mietin mis oot ollu yötä

Tä-tää on loputon oravanpyörä sydämemme tahtiin oman lyövät

En ees itel pysty tota myöntää siks peipperil sanat vikat syötän

Ja kun sä kuulet tän on liian myöhäst

Ти шепіт у місячному світлі

Чи сон, створений моїм розумом?

Просто співайте з грудей співака

Нічний привид моєї душі

Ах, я завжди порівнюю тебе з дошкою Таро

Ах ти моя вічна пісня з грудей

Ах, я не чую думок, які відлунюють у моєму маленькому розумі від незнищенного голосу мого тіла

але мій сміх

Амінь, я не думаю, що я привид

Ти скарб, (так) золото і срібло, я колись їх дістану

Можливо, в іншому житті ми отримаємо право жити по-своєму

Два аа, так, і це лише виняток, я не виношу мрію

Ти шепіт у місячному світлі

Чи сон, створений моїм розумом?

Просто співайте з грудей співака

Нічний привид моєї душі

Якби ти був для мене лише привидом, ти не ввів мене в оману

Якби ти була піснею, як я, я заспівав свою найкращу пісню

Ах, любов не є самоочевидною

Ах, коли ти шукаєш когось іншого, ти не отримаєш цього для себе

Ах, чоловік стрибає на спину темряви без луни

Калья нахиляється і не вдається

Тепер моя пісня - це не зображення метелика, що літає в моєму животі

Раніше мама Леммінкяйнена сфотографувала лебедя-кликуна, який знаходиться поруч із Ціїгою, коли

я втрачаю своє життя

Тепер я хворий, поранений ангел, що спирається на ноші

Ти шепіт у місячному світлі

Чи сон, створений моїм розумом?

Просто співайте з грудей співака

Нічний привид моєї душі

Якби ти був для мене лише привидом, ти не ввів мене в оману

Якби ти була піснею, як я, я заспівав свою найкращу пісню

Ах, вираз мого розсіяного я

Ах, я вже не та людина, я сама без тебе

Ах, ти маєш силу полегшити біль, люба, але з ким би ти прийшов і зіткнувся зі мною?

відбуваються

Я помру без тебе

Коли я втомилася прокидатися щоночі, гадаючи, чим ти був всю ніч

Це нескінченне білчине колесо в такт наших сердець

Я не можу в цьому зізнатися, тому пишу на папері неправильні слова

І поки ви це почуєте, вже пізно