Forgiveness - Luka Bloom

Walking, wounded children lined the roads about the town

Aging little faces full of need

Who never should have suffered from this hunger

There’s a better world to go to, I believed

Before our journey to Canada

My love and I were married in the town

One day of freedom from the anguish

We sang and danced with friends from all around

A stor mo chroi

I’ll always love you

On an overcrowded ship we crossed the ocean

Many found their graveyard in that sea

Those who set their dreams on a life in Canada

Surrendered to the fate that was to be

Finally my true love’s heart was broken

In a fever she’d in Canada she died

Though I will assist my fellow countrymen

There is nothing only emptiness inside

A stor mo chroi

I’ll always love you

All my fear of dying dissipated

Now I’m simply waiting for the end

Before I’m laid to rest in Canada

I’ll bring some comfort to my Irish friends

Talk to them of better days behind us

Before a brute for power put us down

I’ll sing until the reaper comes to take me

To the love that lies waiting in the ground

A stor mo chroi

I’ll always love you

I open up my eyes

To the sunlight shining new

And in the dream that takes me back

A single word rings through

My memories awaken

To the horrors come to pass

One word in the morning light

Brings freedom home at last

Forgiveness…

For the ancient wounds still hurting

For the wrongs I’ve never known

For all the children left to die

Near fields where corn was grown

Like the ones who braved the ocean

In the fever sheds to burn

Let all the hatred leave these shores now

Never to return

Forgiveness…

На дорогах міста стояли поранені діти

Старіючі маленькі обличчя, повні потреби

Хто ніколи не повинен був страждати від цього голоду

Я вірив, що є кращий світ, куди можна піти

До нашої подорожі до Канади

Ми з моїм коханим одружилися в місті

Один день свободи від мук

Ми співали й танцювали з друзями з усього

A stor mo chroi

Я завжди буду любити тебе

На переповненому кораблі ми перетнули океан

Багато знайшли своє кладовище в тому морі

Ті, хто мріє про життя в Канаді

Віддався долі, яка мала бути

Нарешті серце моєї справжньої любові було розбите

У гарячці, яку вона пережила в Канаді, вона померла

Хоча я буду допомагати своїм співвітчизникам

Немає нічого, лише порожнеча всередині

A stor mo chroi

Я завжди буду любити тебе

Весь мій страх померти розвіявся

Тепер я просто чекаю кінця

До того, як я полежав у Канаді

Я заспокою моїх ірландських друзів

Поговоріть з ними про кращі дні позаду

Перш ніж звірятко за владу знищить нас

Я буду співати, поки не прийде косар, щоб забрати мене

До кохання, що лежить у землі

A stor mo chroi

Я завжди буду любити тебе

Я відкриваю очі

Щоб сонячне світло сяяло по-новому

І у сні, який повертає мене назад

Пролунає одне слово

Мої спогади прокидаються

Щоб жахи збулися

Одне слово в ранковому світлі

Нарешті принесе свободу додому

Прощення…

За давні рани ще болять

За кривди, яких я ніколи не знав

За всіх дітей, які залишилися вмирати

Біля полів, де вирощували кукурудзу

Як ті, хто витримав океан

У лихоманці ліняє, щоб спалити

Нехай вся ненависть покине ці береги зараз

Ніколи не повертатися

Прощення…