Japanese Rose - Luisa Sobral

Rose had a house in a dream

where she used to seat and have tea.

Now, it’s not there anymore.

She baked little moons with her mother

and learnt how to fish with her father

but now they’re not there anymore.

And she says «why did the sea take them from me?»

«Was he angry I didn’t learn how to swim?»

so she cries, hoping that the tears in her eyes

will take her to see them once more.

She hears people say that it’s over

that the waves have all gone to sleep

and they won’t come around anymore.

And she says «why did the sea take them from me?»

«Was he angry I didn’t learn how to swim?»

so she cries, hoping that the tears in her eyes

will take her to see them once more.

Роуз мав будинок у сни

де вона сиділа й пила чай.

Тепер його вже немає.

З мамою пекла місячні

і навчилася ловити рибу разом із батьком

але тепер їх там уже немає.

А вона каже: «Чому море їх у мене забрало?»

«Він злився, що я не навчився плавати?»

так вона плаче, сподіваючись, що сльози на очах

поведе її побачити їх ще раз.

Вона чує, як люди кажуть, що все скінчилося

що всі хвилі заснули

і вони більше не прийдуть.

А вона каже: «Чому море їх у мене забрало?»

«Він злився, що я не навчився плавати?»

так вона плаче, сподіваючись, що сльози на очах

поведе її побачити їх ще раз.