La corde raide - Luce Dufault

Seule cette nuit d’hiver

Les lampadaires qui rêvent du jour

Et mon cœur qui se bouscule

Entre l’aurore et le crépuscule

Je vois les gens et leurs plaisirs

Les étincelles et les fous rires

Le délire qui me scintille

Comme un bijou au doigt de l’oubli

Je marche sur une corde raide

Suspendue au-dessus des airs

Un funambule qui vole sans ailes

L’amour est comme une marche sur une corde raide

J’avance sur le pont

De ce vieux port au bout du monde

Dans la rue des amours déchues

Où les soupirs viennent s’anéantir

Mon cœur s’est endormi

Somnambule au fond de la nuit

Sur le pont des amoureux

Est-ce que j’avance ou est-ce que je fuis?

Je marche sur une corde raide

Suspendue au-dessus des airs

Un funambule qui vole sans ailes

L’amour est comme une marche sur une corde raide

На самоті цієї зимової ночі

Вуличні ліхтарі, які мріють дня

І моє швидке серце

Між світанком і сутінками

Я бачу людей і їх задоволення

Іскри й хихикання

Марення, яке іскриє мене

Як коштовність на пальці забуття

Я йду по канаті

Підвішений над повітрям

Канатоходець, який літає без крил

Любов - це як ходити по канату

Я ступаю на міст

З цього старого порту на кінці світу

На вулиці закоханих

Де зітхання знищуються

Моє серце заснуло

Лунатик глибоко вночі

На мосту закоханих

Я наступаю чи втікаю?

Я йду по канаті

Підвішений над повітрям

Канатоходець, який літає без крил

Любов - це як ходити по канату