Мир стал пустым без тебя - ЛСП

Пеплом ещё один день опускается медленно-медленно на кафельный пол

Рой зелёных светящихся мух в закрытых глазах.

Я просто упал

Не поднимут все 33 богатыря.

Всё это зря!

Много терял (много)

Килограммы друзей.

Тебя…

Яркие фантики, горки улыбок, дым тёмного клуба

Выгляжу глупо, выглядишь мило.

Две параллели — мои-твои губы

Прыгал как тигра.

(Прыгал как тигра)

Играл в свои игры.

(Играл в свои игры)

Читал твои мысли

Но в неправильных книгах.

(Но в неправильных книгах)

Мир стал пустым без тебя, а-аа

Без тебя, а-аа

Без тебя

Мир стал пустым без тебя, а-аа

Без тебя, а-аа

Без тебя

Осень вторым дыханием поднимет меня на пирамиду из стульев

Теперь мои ноги — как сталь, сердце — как камень, мысли — как пули

Я был цветным, меня научили, думал, тебе так понравится

Сейчас я монохромен — и ничего, кроме портвейна, по пятницам

Так забавно быть, как робокоп, — железной и надёжной правдой

Почти выкинул твой гроб в окоп возле крепости моего «завтра»

А ты пришла и спустила курок, сталь ног превратила в творог

Сердце из камня — в поролон, а мысли — в машины под твоим окном

Попелом ще один день опускається повільно-повільно на кахельну підлогу

Рой зелених мух, що світяться, в закритих очах.

я просто впав

Не піднімуть усі 33 богатирі.

Все це дарма!

Багато втрачав (багато)

Кілограми друзів.

Тебе…

Яскраві фантики, гірки посмішок, дим темного клубу

Виглядаю безглуздо, виглядаєш мило.

Дві паралелі - мої твої губи

Стрибав як тигра.

(стрибав як тигра)

Грав у свої ігри.

(грав у свої ігри)

Читав твої думки

Але у неправильних книгах.

(Але у неправильних книгах)

Світ порожній без тебе, а-аа

Без тебе, а-аа

Без тебе

Світ порожній без тебе, а-аа

Без тебе, а-аа

Без тебе

Осінь другим подихом підніме мене на піраміду зі стільців

Тепер мої ноги – як сталь, серце – як камінь, думки – як кулі

Я був кольоровим, мене навчили, думав, тобі так сподобається

Зараз я монохромний - і нічого, крім портвейну, по п'ятницях

Так кумедно бути, як робокоп, — залізною та надійною правдою

Майже викинула твою труну в окоп біля фортеці мого «завтра»

А ти прийшла і спустила курок, сталь ніг перетворила на сир

Серце з каменю в поролон, а думки в машини під твоїм вікном