Our Own War - Loudon Wainwright III

Hostilities ended, nobody cared

Anymore for the war, so a truce was declared

So it ends in surrender, then there’s peace at least

Arms are withdrawn and fire is ceased

To stay in a skirmish one needs appetite

Two need desire to keep up a fight

But when appetite’s off and desire is gone

Then the fire is held and arms are withdrawn

When losses and wounds are grievous and gory

When the battle is pitched, in the field there is glory

When hearts just aren’t in it, retreat leads to rout

And arms are laid down and the fire goes out

We remember the ones who run out of dumb luck

Monuments are erected and statues are struck

But we tend to forget if and when we forgive

And the survivors survive but they never quite live

As for our own war, yes, I recall it well

Just what it was like our own personal hell

I’ve forgotten the good times, heaven’s so vague

But I remember the battles

Oh, how they raged!

When losses and wounds are grievous and gory

When the battle is pitched, in the field there is glory

When hearts just aren’t in it, retreat leads to rout

And arms are laid down and the fire goes out

Військові дії закінчилися, нікого не хвилювало

Більше для війни, тому перемир’я було оголошено

Тож це закінчується капітуляцією, тоді принаймні буде мир

Зброю відводять і вогонь припинено

Щоб залишитися в сутичці, потрібен апетит

Двом потрібно бажання продовжити боротьбу

Але коли апетит зникає, а бажання зникає

Потім вогонь припиняють, а зброю відводять

Коли втрати й рани тяжкі й криваві

Коли битва розгорнута, на полі — слава

Коли серця просто немає, відступ веде до розгрому

І складають зброю, і вогонь гасне

Ми згадуємо тих, кому не щастить

Встановлюють пам'ятники і вбивають статуї

Але ми схильні забути, якщо і коли прощаємо

А ті, що вижили, виживають, але ніколи не живуть

Щодо нашої власної війни, так, я добре її пам’ятаю

Яким це було наше особисте пекло

Я забув хороші часи, рай такий невиразний

Але я пам’ятаю битви

Ох, як вони лютували!

Коли втрати й рани тяжкі й криваві

Коли битва розгорнута, на полі — слава

Коли серця просто немає, відступ веде до розгрому

І складають зброю, і вогонь гасне