На русском - Loqiemean

Базарь мне на русском!

Скрой свой акцент

Спой мне фальцетом, но только на русском!

Базарь мне на русском!

Сука, скрой свой акцент

Спой мне фальцетом, но только на русском!

Пара сёл в огне

Поросёнок Пётр запряг коней

Крока слопал солнце, где медведь?

Куда лететь?

Твой звездолёт не вытерпит потерь (нет, нет)

Но не всё же так плохо:

Я научил её говорам, теперь она может тут

Акать и окать!

Бледнолицый бездарь — фу!

Нигилист, лезь в петлю!

Мерзкий твой девиз готов:

«Везде харча, куда ни плюнь»

Мы раздробленные и стремимся к нулю

Тебе пояснить, сука?

Дай закурю

Тут каждый уебок учить норовит!

Похуй на них — кто такой ты, валет?

Мой дом — это крепость, твой дом — это мерзость

Мой мир — монолит, моя вера — мольберт!

Тебя доебет тут любой поворот

Тут извилин порог твой, там нету дорог

Ты далек от всего, к чему надо дойти

Ведь у ебаной слизи, блять, нет даже ног!

Вечный щегол, ты нищий умом!

В моей грязной корзине ты не нащупаешь дно — там решето!

Я умею прощать, а ты нет — этим ты горд, ну и чего?

Важный обет твой — виной облепить их тут

Челик, нам похуй на битвы, нам похуй язык

Сука, падай челом!

Viva la vida, не понял твой базар тут

Не подходи к нам, твой рот — ассенизатор

Мы словно по разные стороны стен,

Но я-то там, где трава зеленей

Закатай ты губу, блядь, пиздеть

Я слышу тебя, но не слышу ни зги

Их мёртвый язык

Кто их поймет, кроме них же самих?

Стрит кредибилити от жертвы солей

Авторитет в прошлом — ссыт под себя

Псов веселя, улицы мрут

Улицы дохнут, мыча про игру

Базарь мне на русском, не старославянском

Ты вечно забытый, тебя не поймут

Башня падает на бок

Не пойму язык, хоть ты открываешь рот

Ты так со мной похож,

Но так ты далеко, ты кто?

Тащи стволы, и врозь на семь шагов

Порох на ладони, но мы не делим дорог

Поровну нам боли, коли ликует Сварог

Пулю вперёд за порог, дамы вперёд, мы — потом

И в дальний полёт, куда шнур улетел так высоко (во!)

Башня падает на бок

Не пойму язык, хоть ты открываешь рот

Ты так со мной похож,

Но так ты далеко, ты кто?

Тащи стволы, и врозь на семь шагов

Порох на ладони, но мы не делим дорог

Поровну нам боли, коли ликует Сварог

Пулю вперёд за порог, дамы вперёд, мы — потом

И в дальний полёт, куда шнур улетел так высоко

Базар мені російською!

Сховай свій акцент

Заспівай мені фальцетом, але тільки російською!

Базар мені російською!

Сука, приховай свій акцент

Заспівай мені фальцетом, але тільки російською!

Пара сіл у вогні

Порося Петро запряг коней

Крока збив сонце, де ведмідь?

Куди летіти?

Твій зореліт не витерпить втрат (ні, ні)

Але не все ж так погано:

Я навчив її розмовам, тепер вона може тут

Акати і окати!

Блідолиць бездар — фу!

Нігіліст, лізь у петлю!

Гидкий твій девіз готовий:

«Скрізь харчу, куди не плюнь»

Ми розроблені і прагнемо до нуля

Тобі пояснити, суко?

Дай закурю

Тут кожен уебок вчити норовить!

Похуй на них— хто такий ти, валет?

Мій будинок - це фортеця, твій будинок - це мерзота

Мій світ - моноліт, моя віра - мольберт!

Тебе доїбе тут будь-який поворот

Тут звивини поріг твій, там нема дорогий

Ти далекий від усього, до чого треба дійти

Адже у ебаного слизу, блять, немає навіть ніг!

Вічний щіг, ти, жебрак розумом!

У моєму брудному кошику ти не намацаєш дно — там решето!

Я умію прощати, а ти ні — цим ти гордий, ну і чого?

Важлива обітниця твоя — виною обліпити їх тут

Челик, нам похуй на битви, нам похуй мову

Сука, падай чолом!

Viva la vida, не зрозумів твій базар тут

Не підходь до нас, твій рот — асенізатор

Ми ніби по різні сторони стін,

Але я там, де трава зеленіша

Закатай ти губу, блядь, піздіти

Я чу тебе, але не чу ні зги

Їхня мертва мова

Хто їх зрозуміє, крім них самих?

Стріт кредибіліті від жертви солей

Авторитет у минулому — ссити під себе

Псів веселячи, вулиці мруть

Вулиці дихнуть, мукаючи про гру

Базар мені російською, не старослов'янською

Ти вічно забутий, тебе не зрозуміють

Башта падає на сторону

Не розумію, хоч ти відкриваєш рота

Ти так зі мною схожий,

Але так ти далеко, ти хто?

Тягни стволи, і нарізно на сім кроків

Порох на долоні, але ми не ділимо доріг

Порівну нам болі, коли тріумфує Сварог

Кулю вперед за поріг, пані вперед, ми — потім

І в дальний політ, куди шнур полетів так високо (во!)

Башта падає на сторону

Не розумію, хоч ти відкриваєш рота

Ти так зі мною схожий,

Але так ти далеко, ти хто?

Тягни стволи, і нарізно на сім кроків

Порох на долоні, але ми не ділимо доріг

Порівну нам болі, коли тріумфує Сварог

Кулю вперед за поріг, пані вперед, ми — потім

І в дальний політ, куди шнур полетів так високо