Степь - Loqiemean

Они бесславные ублюдки

И где-то в маленьком городе

Должен им кинуть шлюпки

Решать вопросы на до-ре-ми,

Но я убью тебя из своих денег

Купюры — приговоры, я — тюрьма их осуждений

Да, я включка, каких поискать

Покинувший батискаф

Кинуть знакомых или подвинуть шкаф

Как там дальше или до — я не шарю

То мы сладкие, как медок, то мы их жарим

(Где моя степь? Где?!)

Степь, степь, степь!

Куда себя деть, деть, деть?

Летел на съёмный квадрат

Чтобы снять с ними секс-тейп

Нет половинки, есть треть

Нет половинки, есть треть

Я снял двух и я рад, что снял жизнь, а не смерть

Убью себя из своих денег, но красиво

У виска семь цифр, и их украшает символ

Убью себя из своих денег, но красиво

У виска семь цифр, и их украшает символ

Забирай все свои вещи

Либо я на них повешусь

Ноги ну-ка с плеч

Иди сама там своим пешим

Новый сучий бес лезет в бар

И, ну, конечно, засекай

Как быстро его заповеди

Вытолкнет наружу моя печень

Чтобы найти дзен, я представляю себе степь

Победивший голод, но ни дня без новостей

Поселись я в горы, кричал всем бы «Намасте»

Но мир не находит, кто вернёт меня в постель

Навернулся, поделился кожей с полом, ну, пируй

Эта девушка готова затолкать меня в дыру

И на выходе повтор, я будто снова нулевой

И снова боль, и я опять ищу регениться нору

Мне стыдно быть собой, но эпатаж — сиамский брат

Оставляю по крестражу всем, кого поцеловал

И всё, что нажил, не даёт мне дом, меня ждёт лишь она

Золотая клетка, и ещё, блять, на птичьих правах

Чтобы найти дзен, я представляю себе степь

Победивший голод, но ни дня без новостей

Поселись я в горы, кричал всем бы «Намасте»

Но мир не находит, кто вернёт меня в постель

В мою кровать

Вони безславні виродки

І десь у маленькому місті

Повинен їм кинути шлюпки

Вирішувати питання на до-ре-ми,

Але я вб'ю тебе зі своїх грошей

Купюри — вироки, я — в'язниця їхніх осудів

Так, я включка, яких пошукати

Батискаф, що залишив

Кинути знайомих або посунути шафу

Як там далі чи до — я не шарю

То ми солодкі, як медок, то ми їх смажимо

(Де мій степ? Де?!)

Степ, степ, степ!

Куди себе подіти, подіти, подіти?

Летів на знімний квадрат

Щоб зняти з ними секс-тейп

Немає половинки, є третина

Немає половинки, є третина

Я зняв двох і я рад, що зняв життя, а не смерть

Вб'ю себе зі своїх грошей, але гарно

У скроні сім цифр, і їх прикрашає символ

Вб'ю себе зі своїх грошей, але гарно

У скроні сім цифр, і їх прикрашає символ

Забирай усі свої речі

Або я на них повішусь

Ноги ну-но з плеч

Іди сама там своїм пішим

Новий сучий біс лізе в бар

І, ну, звичайно, засікай

Як швидко його заповіді

Виштовхне назовні моя печінка

Щоб знайти дзен, я уявляю собі степ

Голод, що переміг, але ни дня без новин

Посілися я в гори, кричав усім би «Намасті»

Але світ не знаходить, хто поверне мене в ліжко

Навернувся, поділився шкірою з полом, ну, пируй

Ця дівчина готова заштовхати мене в дірку

І на виході повтор, я ніби знову нульовий

І знову біль, і я знову шукаю регенитися нору

Мені соромно бути собою, але епатаж — сіамський брат

Залишаю по хрестажу всім, кого поцілував

І все, що нажив, не дає мені будинок, мене чекає лише вона

Золота клітка, і ще, блять, на пташиних правах

Щоб знайти дзен, я уявляю собі степ

Голод, що переміг, але ни дня без новин

Посілися я в гори, кричав усім би «Намасті»

Але світ не знаходить, хто поверне мене в ліжко

В моє ліжко