Амсоримама - Лиза Смол

Обойдёмся без табака…

Да, я начинаю издалека.

Чередуя трезвость и допинги.

Привет, одинокий мир!

i’m sorry, mama !

Спасибо, мы не роботы.

Да, балаболы, блин — донельзя молоды.

Коснись пульса — качнись:

Сердце бьётся во всю — кровь горит.

Но блокировки на чувствах.

Как в книжках у Пруста.

Прошлое тебя не отпустит.

Жить дальше — искусство.

Мегаполис сменить бы на сёрф…

Не твори дичь — совесть грызёт.

Выбрать горячий песок, а не холодный расчёт.

Здесь тебя кинули, а ты даже не просёк…

Как доверять будучи сломанным.

Переснять этот еб*чий фильм.

Перестать хныкать, канючить и.

Подарить себе новую жизнь?

Сколько решает бабло тут?

Кто сказал, что не решает — всё врут.

Эти люди, как клуб:

В пятницу им всё гуд, но плохо в субботу.

Припев.

Лиза Смол

i’m sorry, mama!

Пропал сигнал,

i’m sorry, mama!

Живу в стихах…

Куплет 2. Лиза Смол

Будто бы под Ла-Маншем пропал сигнал.

Я плутаю без связи — живу в стихах…

Чего стоят эти месяцы тишины?

Я прошу, свою жалость оставь другим.

Всё перечеркнуть?

Я так не могу.

Скучаю по всему, что не вернуть.

Я не стыжусь — значит всё озвучу

В городе, где все играют в везучих.

Где мои люди, как маяки — вижу свет внутри.

Пересчитаю по пальцам одной руки.

Это круг своих, круг тех,

Кто не меняет маски и не льстит.

Все остальные на**й пошли.

Вот тебе моё тру в мп3 — качни.

Чувствую фальш за километры.

Я не завидую фейкам — это бред, бл*.

Припев.

Лиза Смол

i’m sorry, mama!

Пропал сигнал,

i’m sorry, mama!

Живу в стихах…

Обійдемося без тютюну.

Так, я починаю здалеку.

Чергуючи тверезість і допінги.

Привіт, самотній світ!

i’m sorry, mama!

Дякую, ми не роботи.

Так, балаболи, млинець — дуже молоді.

Торкнися пульсу - хитнися:

Серце б'ється на повну — кров горить.

Але блокування на почуттях.

Як у книжках у Пруста.

Минуле тебе не відпустить.

Жити далі - мистецтво.

Мегаполіс змінити би на серф…

Не твори дичину — совість гризе.

Вибрати гарячий пісок, а не холодний розрахунок.

Тут тебе кинули, а ти навіть не просік...

Як довіряти, будучи зламаним.

Перезняти цей еб*чий фільм.

Перестати пхикати, канючить і.

Подарувати собі нове життя?

Скільки тут вирішує бабло?

Хто сказав, що не вирішує — все брешуть.

Ці люди, як клуб:

У п'ятницю їм все гуд, але погано в суботу.

Приспів.

Ліза Смол

i’m sorry, mama!

Зник сигнал,

i’m sorry, mama!

Живу в віршах...

Куплет 2. Ліза Смол

Начебто під Ла-Маншем зник сигнал.

Я путаю без зв'язку — живу в віршах…

Чого варті ці місяці тиші?

Я прошу, свою жалість залиш іншим.

Все перекреслити?

Я так не можу.

Сумую за все, що не повернути.

Я не соромлюся — значить все озвучу

У місті, де всі грають у везучих.

Де мої люди, як маяки, бачу світло всередині.

Перерахую на пальцях однієї руки.

Це коло своїх, коло тих,

Хто не змінює маски і не лестить.

Всі інші на й пішли.

Ось тобі моє тру в мп3 — хитні.

Відчуваю фальш за кілометри.

Я не заздрю ​​фейкам — це маячня, бл*.

Приспів.

Ліза Смол

i’m sorry, mama!

Зник сигнал,

i’m sorry, mama!

Живу в віршах...