Осень - Лицей

Свет твоего окна для меня погас, стало вдруг темно

И стало все равно - есть он или нет тот волшебный цвет.

Свет твоего окна, свет моей любви, боль моей любви

Ты отпусти меня, ты отпусти меня и больше не зови, не зови, не зови.

Осень, осень, лес остыл и листья сбросил

И лихой ветер гонит их за мной.

Осень, осень, ну давай у листьев спросим

Где он май, вечный май.

Свет твоего окна был он или нет и выпал первый снег

Снег - это же вода, растает и уйдет как моя беда раз и навсегда.

Осень, осень, лес остыл и листья сбросил

И лихой ветер гонит их за мной.

Осень, осень, ну давай у листьев спросим

Где он май, вечный май.

Осень, осень, лес остыл и листья сбросил

И лихой ветер гонит их за мной.

Осень, осень, ну давай у листьев спросим

Где он май, вечный май.

Осень, осень, ну давай у листьев спросим

Где он май, вечный май.

Вечный май.

Світло твого вікна для мене згасло, раптом стало темно

І стало все одно – є він чи ні той чарівний колір.

Світло твого вікна, світло мого кохання, біль мого кохання

Ти відпусти мене, ти відпусти мене і більше не клич, не клич, не клич.

Осінь, осінь, ліс остигнув і листя скинув

І лихий вітер жене їх за мною.

Осінь, осінь, ну давай у листя спитаємо

Де він травень, вічний травень.

Світло твого вікна був він чи ні, і випав перший сніг

Сніг - це ж вода, розтане і піде як моє лихо раз і назавжди.

Осінь, осінь, ліс остигнув і листя скинув

І лихий вітер жене їх за мною.

Осінь, осінь, ну давай у листя спитаємо

Де він травень, вічний травень.

Осінь, осінь, ліс остигнув і листя скинув

І лихий вітер жене їх за мною.

Осінь, осінь, ну давай у листя спитаємо

Де він травень, вічний травень.

Осінь, осінь, ну давай у листя спитаємо

Де він травень, вічний травень.

Вічний травень.