La Barca De Guaymas - Linda Ronstadt

Al golpe del remo se agitan las olas ligera la barca

Al ruido del agua se ahonda mi pena solloza mi alma

Por tantos pesares, mi amor angustiado llorando te llama

Y te hallas muy lejos… y sola muy sola

Se encuentra mi alma

Alegre viajero que tornas al puerto de tierras lejanas

Que extrano piloto condujo tu barca sin vela y sin ancla

De que region vienes, que has hecho pedazos

Tus velas tan blancas y fuiste cantando

Y vuelves trayendo, la muerte en el alma

Yo soy el marino que alegre de Guaymas, salio una manana

Llevando en mi barca como ave piloto

Mi dulce esperanza por mares ignotos

Mis santos anhelos hundio la borrasca

Por eso estan rotas mis penas

Y traigo la muerte en el alma

Te fuiste cantando y hoy vuelves trayendo

La muerte en el alma

At the stroke of the oar the waves are agitated

Light is the boat

At the noise of the water my sorrow gets deeper

And my soul is sobbing

Because of so many troubles

My anguished love cries out to you

You are very far away

And my soul finds itself alone, all alone

Tired traveler who returns to the port from faraway lands

What strange pilot sailed your boat

Without a sail, without an anchor

From where do you come, that you have torn to pieces

Your sails so white, you left singing

And today you return, bringing death in your soul

I am the sailor who happily from Guaymas, left one morning

Carrying in my boat, like a guiding bird

My sweet hope through unknown seas

The storm overwhelmed my sacred yearnings

That’s why my efforts are broken

And I bring death in the soul

You left singing

And today you return

Bringing death in your soul

Від удару весла хвилі злегка потрясають човен

Від шуму води мій смуток глибшає моя душа ридає

За стільки скорбот кличе тебе моя мука любов плачем

А ти дуже далеко... і один, дуже самотній

моя душа знайдена

Радісний мандрівник, який повертається в порт далеких країв

Який дивний лоцман вів твій човен без вітрила і без якоря

З якого ти краю, що ти розірвав на шматки

Твої свічки такі білі, а ти співав

І ти повертаєшся, несучи в душі смерть

Я щасливий моряк з Гуаймаса, він пішов одного ранку

Несу в човні як лоцмана

Моя солодка надія на невідомі моря

Мої святі бажання потопили бурю

Тому мої печалі розбиті

І я несу смерть в душу

Ти пішов співати, а сьогодні повертаєшся з собою

смерть в душі

Під час ходу весла хвилюються хвилі

Світло - це човен

Від шуму води мій смуток стає глибшим

А моя душа ридає

Через стільки неприємностей

Моя мука любов волає до тебе

Ви дуже далеко

І моя душа опиняється одна, зовсім одна

Втомлений мандрівник, який повертається до порту з далеких країв

Який дивний лоцман плив на вашому човні

Без вітрила, без якоря

Звідки ти взявся, що розірвав на шматки

Твої вітрила такі білі, ти пішов співаючи

І сьогодні ти повертаєшся, несучи в душі смерть

Я той моряк, який щасливо пішов з Гуаймаса, одного ранку

Несу в своєму човні, як провідника

Моя солодка надія через невідомі моря

Буря переповнила мої святі прагнення

Тому мої зусилля зламані

І я несу смерть в душу

Ти пішов співати

І сьогодні ти повертаєшся

Несучи в душі смерть