Dignificada - Lila Downs

Allá en la noche un grito,

Y se escucha lejano.

Cuentan al sur,

Es la voz del silencio.

En este armario hay un gato encerrado,

Porque una mujer,

Porque una mujer,

Defendió su derecho.

De la montaña se escucha la voz de una rayo,

Es el relámpago claro de la verdad.

En esta vida santa que nadie perdona nada,

Pero si una mujer, pero si una mujer,

Pelea por su dignidad.

Ay, morena,

Morenita mía,

No te olvidaré.

Ay, morena,

Morenita mía,

No te olvidaré.

Que me doy mi lugar porque yo soy mujer,

Y todo lo que me pasa no me lo puedo creer,

Tanto tú y la mentira y los cholos me ven,

Si lo quiero o no quiero es mi gusto querer.

De tu carne a mi carne, dame un taco de res,

Los prefiero y los quiero al que me dé de comer,

Ya probé el que es ajeno, es el pan que no quiero,

Que la voluntad del cielo me mande al primero,

Que me quiera como soy, a ese sí que no lo quiero.

A ese sí que no quiero

A ese sí que no quiero.

Te seguí los pasos, niña,

Hasta llegar a la montaña,

Y seguí la ruta de Dios,

Que las animas acompañan.

Te seguí los pasos, niña,

Hasta llegar a la montaña,

Y seguí la ruta de Dios,

Que las animas acompañan.

Allá en la noche un grito,

Y se escucha lejano.

Cuentan al sur,

Es la voz del silencio.

En este armario hay un gato encerrado,

Porque una mujer,

Porque una mujer,

Defendió su derecho.

De la montaña se escucha la voz de una rayo,

Es el relámpago claro de la verdad.

En esta vida santa que nadie perdona nada,

Pero si una mujer, pero si una mujer,

Pelea por su dignidad.

Ay, morena,

Morenita mía,

No te olvidaré.

Там вночі крик,

І це звучить далеко.

Вони вважають на південь,

Це голос тиші.

У цій шафі є замкнений кіт,

Тому що жінка

Тому що жінка

Він відстоював своє право.

З гори лунає голос блискавки,

Це ясна блискавка істини.

У цьому святому житті, що ніхто нічого не прощає,

Але якщо жінка, але якщо жінка,

Боріться за свою гідність.

Ой, брюнетка,

моя брюнетка,

Я не забуду тебе.

Ой, брюнетка,

моя брюнетка,

Я не забуду тебе.

Що я даю собі місце, тому що я жінка,

І я не можу повірити всьому, що зі мною відбувається

І ти, і брехня, і чолос бачите мене,

Якщо я цього хочу чи не хочу, мені приємно цього хотіти.

Від твого до мого м'яса, дай мені тако з яловичини,

Я віддаю перевагу їм і люблю їх перед тим, хто мене годує,

Я вже спробував той, що чужий, це хліб, якого я не хочу,

Нехай воля неба пошле мене до першого,

Що він любить мене такою, яка я є, я не люблю цього.

Я цього не хочу

Я не хочу цього.

Я пішов твоїми слідами, дівчино,

Поки ми не дійдемо до гори,

І пішов я шляхом Бога,

Щоб душі супроводжували.

Я пішов твоїми слідами, дівчино,

Поки ми не дійдемо до гори,

І пішов я шляхом Бога,

Щоб душі супроводжували.

Там вночі крик,

І це звучить далеко.

Вони вважають на південь,

Це голос тиші.

У цій шафі є замкнений кіт,

Тому що жінка

Тому що жінка

Він відстоював своє право.

З гори лунає голос блискавки,

Це ясна блискавка істини.

У цьому святому житті, що ніхто нічого не прощає,

Але якщо жінка, але якщо жінка,

Боріться за свою гідність.

Ой, брюнетка,

моя брюнетка,

Я не забуду тебе.