Anna Lee - Levon Helm

Listen now children a story I’ll tell

Of a woman they called Anna Lee

She had a fine son and she raised him up well

And a daughter as lovely as she

I’ll return to you, dear, in the dimming of day

As the sparrow returns to her nest

I’ll return to you dreaming with each lullaby

Hold your sweet weary head to my breast

She sang to her darlings a sweet lullaby

As the cool evening shadows grow long

Angels and nightingales gather at night

Just to hear mother Anna Lee’s song

I’ll return to you, dear, in the dimming of day

As the sparrow returns to her nest

I’ll return to you dreaming with each lullaby

Hold your sweet weary head to my breast

I heard it one morning she rode into town

To tend to her dear sister there

She kissed her two babies on check and on brow

And left them with nary a care

The wind it did rise and the rain it did fall

The river, a shadowy wave

Anna Lee never heard danger’s dark call

And was swept to her watery grave

I’ll return to you, dear, in the dimming of day

As the sparrow returns to her nest

I’ll return to you dreaming with each lullaby

Hold your sweet weary head to my breast

Послухайте, діти, історію, яку я розповім

Про жінку, яку вони назвали Анною Лі

У неї був гарний син, і вона добре його виховувала

І таку ж дочку, як вона

Я повернусь до тебе, любий, у тьмі дня

Коли горобець повертається до свого гнізда

Я повертатимусь до твоєї мрії з кожною колискою

Притисни свою солодку втомлену голову до моїх грудей

Вона заспівала своїм коханим солодку колискову

Коли прохолодні вечірні тіні стають довгими

Ангели та солов’ї збираються вночі

Просто щоб почути пісню матері Анни Лі

Я повернусь до тебе, любий, у тьмі дня

Коли горобець повертається до свого гнізда

Я повертатимусь до твоєї мрії з кожною колискою

Притисни свою солодку втомлену голову до моїх грудей

Я чув це одного ранку, як вона поїхала до міста

Щоб доглядати за своєю дорогою сестрою

Вона поцілувала своїх двох немовлят у щиток і в лоб

І залишив їх без уваги

Вітер, який він піднявся, і дощ – він випав

Річка, тіньова хвиля

Анна Лі ніколи не чула темного дзвінка небезпеки

І була віднесена до її водяної могили

Я повернусь до тебе, любий, у тьмі дня

Коли горобець повертається до свого гнізда

Я повертатимусь до твоєї мрії з кожною колискою

Притисни свою солодку втомлену голову до моїх грудей