Adı Menekşe - Levent Yüksel

Bu şehrin meydanlarında, garında, rıhtımında

Sensizlik bir türlü yakamı bırakmıyor

Bütün duraklarda, kahvelerde

Büyük, küçük yalanların

Dönüp dönüp vuruyor ansızın beni yerden yere

Yok ettim salındığın billur aynaları

Şimdi uzun uykuların tam zamanıdır

Bir yorhan misali örtündüm yalnızlığı

Bu yıl da asşk buraya hiç uğramadı

Silinsin izim, hiçliğim sokakta kalsın

Gölgemi yakın, bu dünya beni yok saysın

Emanet ettim bıraktığın herşeyi

Dedim siz susuz bırakmayın menekşeyi...

У цьому місті площі, вокзали, доки

Незнання ніколи не покидає мене

На всіх зупинках, в кафе

Твоя велика маленька брехня

Воно обертається і раптом мене вдаряє

Я знищив кришталеві дзеркала, якими ти качаєш

Зараз настав час довгого сну

Я накрив самотність, як йорхан

Цього року тут ніколи не було кохання

Нехай зітреться мій слід, нехай залишиться на вулиці моє ніщо

Спали мою тінь, нехай цей світ ігнорує мене

Я довірив усе, що ти залишив

Я сказав, не залишай фіалку без води...