Outland - Leray, Neizves10

Я так устал, яд из моих уст льет, но

Нарисовал истину на полотнах

Выдыхаю на подступе, вот ступень

Пересек, это все сон?

нет, вовсе нет

Не напоминай о других

Ты одна, я этому рад, мое тело грабь

Грабь мое тело, тратим недели, но

Мои струны сплети в единое веретено

Нимфы поют на костях

Мы так низко летали, полетим в небеса

Я воюю с собой

Я воюю с собой, я проиграл

Стлел!

делаю выстрел в мысли

Стлел!

делаю выстрел в мысли

Цель — выяснить количество истин

Выяснить количество истин

Мрак покрывает нас сполна

Я забываю все слова

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

Мрак покрывает нас сполна

Я забываю все слова

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

Во мраке, не скроются лица

Они думают, что им боятся

Мы с тобой улетим, далеко впереди

Ожидая большого коллапса

Мы станем частицей

Нам уже не нужен тут воздух

Соеденясь в единое целое

Пара минут, и нас поглотит космос

Здесь все станут уверенней,

Но станем мы теми ли

Кто так и останется

В этой вселенной зависим от времени

В бисер материи протяну нить

Из астероидов платину в них

Примите вы тут за сахар,

А после в ваших душах отравлена гниль

И я стану таким

Прошу дайте мне время опомниться

Я устал от скитаний, войны

Перестрелок с собой внутри этого комплекса

И я приду в себя

Взлетев в небеса так неловко и тихо

В священном потоке закроем глаза

И станем героями мифов

Мрак покрывает нас сполна

Я забываю все слова

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

Мрак покрывает нас сполна

Я забываю все слова

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

О нас будут мифы слагать

Я так втомився, отрута з моїх вуст ллє, але

Намалював істину на полотнах

Видихаю на підступі, ось ступінь

Перетнув, це все сон?

ні, зовсім ні

Не нагадуй про інших

Ти одна, я цьому радий, моє тіло грабуй

Грабуй моє тіло, витрачаємо тижні, але

Мої струни сплети в єдине веретено

Німфи співають на кістках

Ми так низько літали, полетимо в небеса

Я воюю з собою

Я воюю з собою, я програв

Стіл!

роблю постріл у думки

Стіл!

роблю постріл у думки

Ціль — з'ясувати кількість істин

З'ясувати кількість істин

Морок покриває нас сповна

Я забуваю всі слова

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

Морок покриває нас сповна

Я забуваю всі слова

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

У темряві, не сховаються особи

Вони думають, що їм бояться

Ми з тобою полетимо, далеко попереду

Чекаючи великого колапсу

Ми станемо часткою

Нам уже не потрібне тут повітря

З'єднавшись у єдине ціле

Пара хвилин, і нас поглине космос

Тут усі стануть впевненішими,

Але станемо ми теми лі

Хто так і залишиться

У цьому всесвіті залежимо від часу

У бісер матерії простягну нитку

З астероїдів платину в них

Прийміть ви тут за цукор,

А після у ваших душах отруєна гниль

І я стану таким

Прошу дайте мені час схаменутися

Я втомився від поневірянь, війни

Перестрілок із собою всередині цього комплексу

І я прийду в себе

Злетівши в небеса так незручно і тихо

У священному потоці заплющимо очі

І станемо героями міфів

Морок покриває нас сповна

Я забуваю всі слова

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

Морок покриває нас сповна

Я забуваю всі слова

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати

Про нас будуть міфи складати