Сибирский вечер - Леонид Кострица

Тайга загляделась в окошко,

Метель шелестит по стене,

В тайге у Байкала гармошка,

Поет о степной стороне.

В тайге у Байкала гармошка,

Поет о степной стороне.

И чудится девушкам в хате,

Ни ночь, ни снега у окна:

Просторная степь на закате

И тихого Дона волна.

Просторная степь на закате

И тихого Дона волна.

И сон гармонист забывает,

Что поздно и время ко сну.

И сам гармонист вспоминает

Москву и казачку одну.

И сам гармонист вспоминает

Москву и казачку одну.

Под сводами светлого зала,

Где встреча героев была,

Качка два слова сказала

И сердце с собой увезла.

Качка два слова сказала

И сердце с собой увезла.

Тайга загляделась в окошко,

Метель шелестит по стене,

В тайге у Байкала гармошка,

Поет о степной стороне.

В тайге у Байкала гармошка,

Поет о степной стороне.

Тайга задивилася в віконце,

Завірюха шелестить по стіні,

У тайзі у Байкала гармошка,

Співає про степовий бік.

У тайзі у Байкала гармошка,

Співає про степовий бік.

І здається дівчатам у хаті,

Ні ніч, ні снігу біля вікна:

Просторий степ на заході

І тихого Дона хвиля.

Просторий степ на заході

І тихого Дона хвиля.

І сон гармоніст забуває,

Що пізно і час до сну.

І сам гармоніст згадує

Москву та козачку одну.

І сам гармоніст згадує

Москву та козачку одну.

Під склепіннями світлої зали,

Де зустріч героїв була,

Качка два слова сказала

І серце з собою забрала.

Качка два слова сказала

І серце з собою забрала.

Тайга задивилася в віконце,

Завірюха шелестить по стіні,

У тайзі у Байкала гармошка,

Співає про степовий бік.

У тайзі у Байкала гармошка,

Співає про степовий бік.