En négatif - Len

Enigma

J’recrache la fumée, on joue pas des rôles, on fait pas du ciné'

Peu foi en l'être humain, c’est peut-être un frère qui va m’assassiner

J’dois gérer mes problèmes, quand j’en règle un, y en a dix qui apparaissent

Dix ans d’taule autour d’la table, très noir est le palmarès

Tu sais pas tout le mal, tout le mal qu’on a pu faire

On s’blesse avec les mots, on s’enlève la vie avec un fer

Après l’amour, y a la haine, on s’détruit, on se pardonne

On se détest quand on s’aime

J’ai tourné toute la noche, j’ai chrché les réponses

Mon cœur dur comme un rocher, j’ai déjà jeté l'éponge

L’eau coulera sous les ponts, on regardera passer le temps

Ils diront qu’c'était nous les bons, que rien ne change à part le temps

Des clichés en négatif, j’suis toujours dans leurs dossiers

L’OPJ sait pas qu’on taffe, pédé, j’ai d’jà presque fait l’impossible

Ce soir, ils embarquent au pif, impossible de négocier

J’me réveil et j’tire une taffe, j’partirai en m’disant qu’c'était possible

Tout seul, même entouré, j’me demande quand j’vais les éteindre

J’suis dans des plans, des coups fourrés, j'écoute les conseils sans les

entendre

La vie est plus belle de là-haut, au vingtième étage de l’hôtel

Dans la suite la plus chère de la ville, avec la plus bonne des modèles

On s’est connus dans la cour, nos chemins sont bien distincts

Parce que quand ça marche pas, on essaye encore

Tout fonctionne à l’instinct, j’aimerai m'évader le temps d’un instant

Mais la police tourne, et ils m’rappellent que j’suis toujours dans mes soucis

Faut pas qu’j’en dise trop (trop)

J’ai tourné toute la noche, j’ai cherché les réponses

Mon cœur dur comme un rocher, j’ai déjà jeté l'éponge

L’eau coulera sous les ponts, on regardera passer le temps

Ils diront qu’c'était nous les bons, que rien ne change à part le temps

Des clichés en négatif, j’suis toujours dans leurs dossiers

L’OPJ sait pas qu’on taffe, pédé, j’ai d’jà presque fait l’impossible

Ce soir, ils embarquent au pif, impossible de négocier

J’me réveil et j’tire une taffe, j’partirai en m’disant qu’c'était possible

Enigma

Я плюю димом, ми не граємо ролей, ми не знімаємо кіно

Мало віри в людей, можливо, це брат мене вб’є

Треба впоратися зі своїми проблемами, коли я виправляю одну, з’являються десять

Десять років в'язниці за столом, дуже чорний список призів

Ви не знаєте всього поганого, всього поганого, що ми зробили

Словами собі ранимо, праскою забираємо життя

Після кохання йде ненависть, ми руйнуємо себе, прощаємо собі

Ми ненавидимо один одного, коли любимо один одного

Цілу ніч крутився, відповіді шукав

Серце тверде, як камінь, я вже кинув рушник

Під мости потече вода, будемо дивитися, як проходить час

Скажуть, що ми були хороші, що нічого не змінюється, крім часу

Негативні кадри, я досі в їхніх файлах

ОПЖ не знає, що ми працюємо, педик, я вже майже зробив неможливе

Сьогодні ввечері вони сідають навмання, про що неможливо домовитися

Я прокидаюся і приймаю удар, я піду з думкою, що це можливо

Я сама, навіть оточена, думаю, коли я їх вимкну

Я в планах, підступах, без порад слухаю

чути

Там нагорі, на двадцятому поверсі готелю, живеться краще

У найдорожчому номері в місті, з найкращою моделлю

Ми зустрілися у дворі, наші шляхи дуже різні

Тому що, коли це не спрацює, ми пробуємо ще раз

Усе працює на інстинкті, я хотів би на мить втекти

Але міліція повертається, і вони нагадують мені, що я все ще хвилююся

Я не повинен говорити занадто багато (занадто багато)

Цілу ніч крутився, відповіді шукав

Серце тверде, як камінь, я вже кинув рушник

Під мости потече вода, будемо дивитися, як проходить час

Скажуть, що ми були хороші, що нічого не змінюється, крім часу

Негативні кадри, я досі в їхніх файлах

ОПЖ не знає, що ми працюємо, педик, я вже майже зробив неможливе

Сьогодні ввечері вони сідають навмання, про що неможливо домовитися

Я прокидаюся і приймаю удар, я піду з думкою, що це можливо