Pela Ciclovia - Leila Pinheiro

Tarde cinza é não te ver

Oceano, te olhar

Sudoeste quer dizer

Chuva de vento no mar

Onde anda o meu viver

Quero vê-lo voltar

De mãos dadas com você

Na beirinha do mar

Só ele sabe

A natureza espontânea e saudável do seu gostar

Me tirou pra dançar com a própria vida

O que pode fazer esse conviver

Toma e opera milagres

Sem mais, transforma

O deserto em oásis

Por vezes até parece miragem olhar você

Tarde cinza é não te ver…

Só ele sabe

Ah, não te ver na praia me desnorteia

Essa orla tão clara toda essa areia

Parece um saara a me castigar

Ah, essa mente aérea recria o mar

Escorrendo em sua pele

A onda quebra, meu sonho se fere

E me faz voltar

Vai amanhecendo pela ciclovia

Ver você correndo, a vida se irradia

O leme, o lido, a barra, o sábado inteiro

O sol estende o seu tapete-luz só pra você passar

Mítica manhã dos pescadores

Salva-vidas, futevôlei

A bola pega alguém lá no tai chi chuan

É como um balé à beira-mar

Olha a bandeira do quiosque é um arco-íris

Сірий день тебе не бачить

Океан, подивися на себе

Південний захід означає

 вітер дощ на морі

Де я живу

Я хочу побачити, як ти повертаєшся

рука об руку з тобою

На краю моря

тільки він знає

 Спонтанний і здоровий природа на ваш смак

Він взяв мене на танець зі своїм життям

Що може зробити це співіснування?

Бери і твори чудеса

Не більше, трансформуйся

Пустеля в оазисі

Іноді навіть дивитися на тебе здається міражем

Сірий день тебе не бачить…

тільки він знає

Ах, не побачивши тебе на пляжі, у мене паморочиться голова

Цей берег такий чистий від усього цього піску

Схоже, сахара карає мене

Ах, цей повітряний розум відтворює море

Капає на шкіру

Зривається хвиля, болить моя мрія

І змушує мене повернутися

На велосипедній доріжці світає

Бачачи, як ти бігаєш, життя випромінює

Леме, лідо, барра, цілу суботу

Сонце простягає свій легкий килимок, щоб ти пройшов

Ранок міфічного рибалки

Рятувальник, волейбол

М'яч ловить когось там у тайцзи-цюань

Це як приморський балет

Подивіться на прапорці кіоску — веселка