Seven Days A Thousand Times - Lee Brice

A Saturday downpour carved out rivers in the sand

She said it was her first time to see the sea

Helping to clime the jetty rocks

Was the first time I touched her hand

And the rain and the way it felt never let up all week

By Thursday I knew everything about her

And God, the last day I didn’t want to leave without her

The side-walks and streets

Were soaked and the sky was gray

But you should have seen her face

Shining like that light house

Through all the rain and the way she called my name

I’ve lived those seven days a thousand times

Those seven days a thousand times

Time was like the tide, it came and went

That old pier ran clear out into the mist

And my mind plays that Tuesday night again and again and again

I taste that old saltwater taffy on her lips

And Wednesday morning snuck in through the window

And we just laid there and listened to the waves come and go

The side-walks and streets

Were soaked and the sky was gray

But you should have seen her face

Shining like that light house

Through all the rain and the way she called my name

I’ve lived those seven days a thousand times

Those seven days a thousand times

Moments with her, now there all a blur

Except for every second

Every word, every drop of rain

Every single grain of sand

The side-walks and streets

Were soaked and the sky was gray

But you should have seen her face

Shining like that light house

Through all the pouring rain and the way she called my name

I’ve lived those seven days a thousand times

Those seven days a thousand times

Суботня злива вирізала річки на піску

Вона сказала, що вперше бачить море

Допомагає піднятися на скелі пристані

Я вперше торкнувся її руки

А дощ і те, як він не вщухали цілий тиждень

До четверга я знав про неї все

І, Боже, останній день я не хотів йти без неї

Тротуари та вулиці

Промокли і небо було сіре

Але ти повинен був побачити її обличчя

Сяючи, як той світлий будинок

Через весь дощ і те, як вона назвала моє ім’я

Я прожив ці сім днів тисячу разів

Ці сім днів тисячу разів

Час був як приплив, він прийшов і пішов

Той старий причал вибіг у туман

І мій розум грає того вівторка ввечері знову і знову і знову

Я пробую цю стару солону іриску на її губи

А ранок середи прокрався крізь вікно

І ми просто лежали і слухали як хвилі приходять і йдуть

Тротуари та вулиці

Промокли і небо було сіре

Але ти повинен був побачити її обличчя

Сяючи, як той світлий будинок

Через весь дощ і те, як вона назвала моє ім’я

Я прожив ці сім днів тисячу разів

Ці сім днів тисячу разів

Миті з нею, тепер все розпливається

Крім кожної секунди

Кожне слово, кожна крапля дощу

Кожна піщинка

Тротуари та вулиці

Промокли і небо було сіре

Але ти повинен був побачити її обличчя

Сяючи, як той світлий будинок

Через весь проливний дощ і те, як вона називала моє ім’я

Я прожив ці сім днів тисячу разів

Ці сім днів тисячу разів