La réalité en face - Lautrec

Il y a des matins, tu te réveilles

T’es complètement dématé

C’est le genre de matin où tu es tellement défoncé mec

Que c’est comme si ton esprit se séparait de ton corps

Tu vois ce que je veux dire

Et ton corps, il est incapable de rien foutre, de parler ou quoi

Et toi, tu le vois en train de tituber comme un clochard jusqu’a ta salle de

bain

Et en même temps, dans ta tête tout est lumineux

Il y a un jour comme ça où j’ouvre les yeux

Et le réveil a pas encore sonné, tu vois

Et je vois tout ma vie

Ce que j’ai pu faire, ce que j’ai pas fait

Mais je suis pas fan de ce que je vois

Et du coup voila, il y a une espèce de bilan qui se fait et je me demande si ce

que je fais faire de ma journée va pouvoir me sauver quoi

Plus qu’une minute avant que la journée commence

Je me demande si ce que je vais en faire compense

De ceux que ces gens pensent de moi

Si je vais rembourser la violence que j’ai montrée quand mon coeur était froid

Si jamais je recevrais un signe

Brillant comme une enseigne

Celle qui le soir sans bruler les façades trop fade en dessous desquels le

temps stagne et on saigne

Est-ce que aujourd’hui honneur un signe

Je porterais aux oreilles qui décident

Le murmure oppressant des hommes qui tombent dans le vide

Et puis, est-ce que j’irais parler aux dieux de tout ce silence

Embrassant l’immense et l’infime

Et fasse à eux pour mes frères et la frime

Est-ce que j’oserais penser à leur taxer du feu

Est-ce que je raconterais une histoire qui parle d’espoir pour ceux qui dorment

pas le soir

Toute la journée ils font les pitres mais une fois seul l’avenir est sombre

Et le ciel sale semble coller à la vitre

Au quotidien demain c’est souvent comme hier

Si t’as pas l’art, tu en connait la matière

Et même si je connais pas la manière de mi soustraire

Je pense

Regarde la réalité en face et voit le temps qui passe en équilibre au bord du

monde

Oublie ce qui s’efface, créer en toi de l’espace pour qu’enfin la lumière abonde

JJai fait de mauvais choix et laissé derrière moi tant de monde possible

Je me suis trompé de cible un nombre incalculable de fois

J’ai eu peur de l’amour et comme on l’y est vis je me dis cette peur je l’ai

toujours

Je traine un petit coté irascible et sans trop de peine

J’ai oublié des gens pour des erreurs de mise en scène

Quand je vois tout ça gisant, je me demande si ça en valais la haine

Bref

J’ai fait comme toi

On a rêvé des toits et visité l’arène

On a renié ceux à quoi on croyait pour le chant des sirènes

Et depuis on en porte le poids

On est bien seul emprisonné dans nos «j'avoue j’aimerais «Et puis bien sale avec nos «si jamais j’avais «On est en soule parce qu’une réalité c’est peu devant mille et une possibilité

Ça manque de sel

Je regarde ce qui roule depuis des cils

Et tombe sur le sol

Comme l’avenir regret fossilisé

On fuit le bonheur comme on craint la facilité

Quel imbécilité, on est fière de porter nos peines avec docilité

Je voudrais la liberté maintenant

On a l’instant présent pour domicile

Alors j'échange l'éternité pour ce moment, hé

Je voudrais connaître cette sensation fragile

Qu’elle résonne avec mes envies et ce sera difficile

Parce que si je savais vivre, j'écrirais pas ma vie

Regarde la réalité en face et voit le temps qui passe en équilibre au bord du

monde

Oublie ce qui s’efface, créer en toi de l’espace pour qu’enfin la lumière abonde

Бувають ранки, ти прокидаєшся

Ти зовсім розбитий

Це такий ранок, коли ти стаєш таким високим, чоловіче

Таке відчуття, ніби ваш розум відділяється від вашого тіла

Ти знаєш, що я маю на увазі

І твоє тіло не може трахатися, говорити або щось таке

І ви бачите, як він хитається, як бродяга, до вашої ванної кімнати

ванна

І при цьому в голові все яскраво

Буває такий день, коли я відкриваю очі

А будильник ще не задзвонив, бачиш

І все життя бачу

Що я міг, а що ні

Але я не фанат того, що бачу

І раптом є своєрідний баланс, який зроблено, і мені цікаво, чи це так

те, що я роблю зі своїм днем, заощадить мені що

Ще одна хвилина до початку дня

Цікаво, чи те, що я збираюся компенсувати це

Що ці люди думають про мене

Якщо я відплачу за жорстокість, яку виявив, коли моє серце було холодним

Якщо колись я отримаю знак

Сяючий, як знак

Той, що ввечері, не спалюючи занадто м'які фасади, під якими

час зупиняється, і ми кровоточимо

Чи сьогодні шанують знак

Я б довів до вух, що вирішують

Гнітючий шепіт людей, що падають у порожнечу

І тоді я пішов би розповісти богам про всю цю тишу

Обіймаючи величезне і крихітне

І роби їм для моїх братів і хизуватися

Хіба я смію подумати обкласти їх вогнем?

Я хотів би розповісти історію, яка говорить про надію для тих, хто спить

не вночі

Цілий день вони балакують, але коли залишаються наодинці, майбутнє темне

І брудне небо ніби прилипає до скла

Кожен завтрашній день часто схожий на вчора

Якщо у вас немає мистецтва, ви знаєте речі

І хоча я не знаю, як відняти

я думаю

Подивіться реальності в обличчя і подивіться, як час плине, балансуючи на межі

світ

Забудьте про те, що зникає, створіть простір у собі, щоб нарешті було багато світла

Я зробив неправильний вибір і залишив позаду якомога більше людей

Я незліченну кількість разів помилявся

Я боявся кохання, і поки ми там живемо, я кажу собі, що цей страх у мене є

завжди

Я тягну трохи запальний бік і без зайвих проблем

Я забув людей за постановочні помилки

Коли я бачу, що все це лежить, я думаю, чи варте це ненависті

Коротко

Ти мені сподобався

Ми мріяли про дахи і відвідували арену

За пісню сирени ми відмовилися від тих, кому вірили

І оскільки ми несемо вагу

Ми дуже самотні, ув'язнені в нашому "Зізнаюся, я хотів би" А потім дуже брудні з нашим "якщо я коли-небудь мав" Ми в душі, тому що реальність є малою перед тисячею і однією можливістю

Не вистачає солі

Дивлюся, що скочується з вій

І впасти на землю

Як майбутній скам'янілий жаль

Ми втікаємо від щастя, бо боїмося легкості

Що за дурість, ми пишаємося тим, що несемо свої печалі з покірністю

Я хочу свободи зараз

Ми маємо теперішній момент як наш дім

Тож я проміню вічність на цю мить, привіт

Я хочу знати це крихке почуття

Нехай це перегукується з моїми бажаннями і буде важко

Бо якби я знав, як жити, я б не писав своє життя

Подивіться реальності в обличчя і подивіться, як час плине, балансуючи на межі

світ

Забудьте про те, що зникає, створіть простір у собі, щоб нарешті було багато світла