Clown triste - Lautrec

Quand une histoire se termine on est rarement très objectif

Alors ce que je raconte là c’est seulement mon point de vue (un)

Et je sais bien que t’aurais autant à en dire

P'être même pire

Si t’as pas déjà retrouvé l’envie d’en rire

Mais comme c’est tous ce que je peux en écrire

Pardonne-moi si je compte que

L’histoire de celles qui passent mais ne restent pas

Les femmes m’intriguent

Quand elles te disent qu’elles t’aiment, elles ne t’aiment pas

Et quand elles t’aiment, elles ne le disent pas

Les femmes me fatiguent

Si tu leur racontent ce qu’il te pèse sur le cœur

Elles n'écoutent pas

Regardent ailleurs au lieu de te tendre les bras

Mais si tu gardes le silence tu trahis la confiance que toujours tu leur dois

Les femmes m'épuisent

Elles ne font des efforts que lorsqu’elles t’ont perdu

Comme un jouet qu’on ignore aussi longtemps qu’on peut marcher dessus

Les femmes me détruisent

Elles s’emblent un peu surprise qu’on soit penné de les savoir dans d’autres

lits

Te fait porter le poids de les avoir à tout jamais brisées

Alors qu’elles se lavaient de toi au milieu de leur cries

Les femmes m’anéantissent

Elles tissent un fil de tristesse autour de moi et

Elles serrent du bout de leur doigts délicats

Putain que faut-il faire pour être leur bonheur et leur rire aux éclats

Tu voulais ta chanson tu l’as

Vas y chante la pour moi

Dis-lui que mon coeur est de pierre et oublie-moi au milieu des soupire qui

l’arrachera de toi

Range nous au fond des foutus souvenirs qui se cachent pour mourir dès lors

qu’ils ont capté qu’ils ne créent plus émoi

Les femmes me salissent, quand t’es nu dans ses bras

Qu’a tort ou a raison tu pleures, que ca ne compte pas

Dans un sens ou dans l’autre, c’est mon cœur qui se broit

Mon amour qui se noit

Mon erreur qui se voit

J’ai l’impression pesante que tu ne me pardonnerai pas les 3 mots que j’ai dit

Que tu savais déjà

Comment pouvez tu me sourire encore

Quel imbécile a dit que le silence est d’or

En l’occurrence ton silence est ma mort

Ma t’on jamais autant mentit que dans cet air sinistre

Qui me livrait à toi comme la toile à l’artiste

Le rêveur aux étoiles

Comme le clown a la piste

Je me suis foutu à poil pour toi

Ce soir je suis un clown triste

Et je sais bien que t’aurais autant à en dire

P'être même pire

Si t’as pas déjà retrouvé l’envie d’en rire

Mais comme c’est tous ce que je peux en écrire

Pardonne-moi si je compte que

L’histoire de celles qui passent mais ne restent pas

Les femmes me séduisent

Et tu vas me manquer

Dans ma tête la ville est moins grise dans ton quartier

J’ai gardé tes regards et nos rencards dans des milliers de bar

Et des nuits délavées

A errer dans les rues comme deux poissons dans la même marre

T’rappelle cet histoire

Je suis sûr qu’ils ne se sont pas noyés

Les femmes me méprisent

Parce que j’ai pas su protéger la fragilité indécise que tu cachais sous ta

dureté

Parce que j’ai cherché dans les cries ce qu’un autre a dû trouver dans l’amitié

Les potes m’ont dits: putain elle est partie c’est comme ça c’est la vie

C’est vrai que p'être au fond on en avait pas vraiment envie

Et pourtant la réalité m’agresse

Comme si blanche neige était revenue dans la forêt pour se taper les 7 nains

J’ai cherché tous les mots qui blessent

Je voulais même plus qu’on me fasse du bien

A présent puisse qu’il faut que je te laisse

Je te dis merci

Même si on a manqué l’adresse, on aura pas connu l’ennuie

Je me dit qu’un jour on se rappellera que des caresses

Et puis plus rien

Et puis tant pis

Et je sais bien que t’aurais autant à en dire

P'être même pire

Si t’as pas déjà retrouvé l’envie d’en rire

Mais comme c’est tous ce que je peux en écrire

Pardonne-moi si je compte que

L’histoire de celles qui passent mais ne restent pas

Коли історія закінчується, ми рідко буваємо дуже об’єктивними

Тож те, що я тут кажу, це лише моя точка зору (одна)

І я знаю, що тобі було б так багато сказати

Може бути навіть гірше

Якщо ви ще не знайшли бажання посміятися

Але оскільки це все, про що я можу написати

Вибачте, якщо я це вважаю

Історія тих, хто йде, але не залишається

Жінки мене інтригують

Коли вони кажуть, що люблять вас, вони вас не люблять

І коли вони люблять тебе, вони цього не кажуть

Жінки мене втомлюють

Якщо ти скажеш їм те, що у тебе на душі

Вони не слухають

Відведіть погляд замість того, щоб простягнути руку

Але якщо ви мовчите, ви зраджуєте довіру, якою ви завжди винні

Жінки мене виснажують

Вони докладають зусиль лише тоді, коли втратили вас

Як іграшка, яку ти ігноруєш, поки можеш по ній ходити

жінки руйнують мене

Вони, здається, трохи здивовані тим, що ми повинні знати їх іншими

ліжка

Змушує вас нести вагу вічно їх зламати

Як вони змивали тебе серед своїх криків

Жінки руйнують мене

Вони плетуть нитку печалі навколо мене і

Вони стискають ніжними кінчиками пальців

Що, в біса, потрібно для їхнього щастя та сміху

Ви хотіли свою пісню, ви її отримали

Давай заспівай для мене

Скажи йому, що моє серце кам'яне, і забудь мене серед зітхань тих

відірве його від вас

Занури нас глибоко в кляті спогади, які відтоді ховаються, щоб померти

що вони захопили, що вони більше не створюють ажіотажу

Жінки бруднять мене, коли ти голий в її обіймах

Правильно чи неправильно ти плачеш, неважливо

Так чи інакше, це моє серце мліє

Моя потопаюча любов

Моя очевидна помилка

У мене важке відчуття, що ти не пробачиш мені тих 3 слів, які я сказав

що ви вже знали

Як ти можеш мені знову посміхнутися

Який дурень сказав, що мовчання золото

У цьому випадку твоє мовчання - моя смерть

Мамо, ти ніколи так не брехала, як у цьому зловісному повітрі

Хто передав мене тобі, як полотно художнику

Мрійник зірок

Як у клоуна трек

Я оголилася заради тебе

Сьогодні я сумний клоун

І я знаю, що тобі було б так багато сказати

Може бути навіть гірше

Якщо ви ще не знайшли бажання посміятися

Але оскільки це все, про що я можу написати

Вибачте, якщо я це вважаю

Історія тих, хто йде, але не залишається

Жінки спокушають мене

І я буду сумувати за тобою

На мою думку місто менш сіре у вашому районі

Я зберіг твій образ і наші побачення в тисячах барів

І вимиті ночі

Блукають вулицями, як дві риби в одному ставку

Пам'ятаєте цю історію

Я впевнений, що вони не потонули

Жінки мене зневажають

Тому що я не зміг захистити нерішучу крихкість, яку ти ховав під собою

твердість

Тому що я шукав у криках те, що інший мав знайти в дружбі

Кореші сказали мені: блін, вона пішла, таке життя

Це правда, що бути на дні ми не дуже хотіли

І все ж реальність атакує мене

Ніби білосніжка повернулася до лісу, щоб побити 7 гномів

Я шукав усі слова, які болять

Мені навіть хотілося більше робити добре

Тепер, можливо, мені доведеться залишити вас

Я кажу вам спасибі

Навіть якщо ми пропустили адресу, нам не доведеться нудьгувати

Я кажу собі, що колись ми будемо згадувати лише пестощі

А потім нічого

А потім так і буде

І я знаю, що тобі було б так багато сказати

Може бути навіть гірше

Якщо ви ще не знайшли бажання посміятися

Але оскільки це все, про що я можу написати

Вибачте, якщо я це вважаю

Історія тих, хто йде, але не залишається