New York Social Life - Laurie Anderson, Scott Johnson

Well, I was lying in bed one morning, trying to think of a good reason to get

up, and the phone rang and it was Geri and she said: Hey, hi!

How are you?

What’s going on?

How’s your work?

Oh fine.

You know, just waking up but it’s fine, it’s going OK, how’s yours?

Oh a lot of work, you know, I mean, I’m trying to make some money too.

Listen, I gotta get back to it, I just thought I’d call to see how you are …

And I said: Yeah, we should really get together next week.

You know, have lunch,

and talk.

And she says: Yeah, uh, I’ll be in touch.

OK?

OK

Uh, listen, take care

OK.

Take it easy

Bye bye

Bye now.

And I get up, and the phone rings and it’s a man from Cleveland and he

says: Hey, hi!

How are you?

Listen I’m doing a performance series and I’d like

you to do something in it.

Uh, you know, you could make a little money.

I mean, I don’t know how I _feel_ about your work, you know, it’s not really

my style, it’s kind of trite, but listen, it’s _just_ my opinion,

don’t take it personally.

So listen, I’ll be in town next week.

I gotta go now, but I’ll give you a call, and we’ll have lunch,

and we can discuss a few things

And I hang up and it rings again and I don’t answer it and I go out for a walk

and I drop in at the gallery and they say: Hey, hi.

How are you?

Oh fine.

You know

How’s your work going?

OK.

I mean …

You know it’s not like it was in the sixties.

I mean, those were the days,

there’s just no money around now, you know, survive, produce, stick it out,

it’s a jungle out there, just gotta keep working

And the phone rings and she says: Oh excuse me, will you?

Hey, hi!

How are you?

Uh huh.

How’s your work?

_Good._ Well, listen, stick it out, I mean,

it’s not the sixties, you know, listen, I gotta go now, but, uh,

lunch would be great.

Fine, next week?

Yeah.

Very busy now, but next week

would be fine, OK?

Bye bye

Bye now

And I go over to Magoo’s, for a bite, and I see Frank and I go over to his

table and I say:

Hey Frank.

Hi, how are you?

How’s your work?

Yeah, mine’s OK too.

Listen, I’m broke you know, but, uh, working … Listen, I gotta go now, uh,

we should _really_ get together, you know.

Why don’t you drop by sometime?

Yeah, that would be great.

OK.

Take care

Take it easy

I’ll see you

I’ll call you

Bye now

Bye bye

And I go to a party and everyone’s sitting around wearing these party hats and

it’s really awkward and no one can think of anything to say.

So we all move

around--fast--and it’s: Hi!

How are you?

Where’ve you been?

Nice to see you.

Listen, I’m sorry I missed your thing last week, but we should really get

together, you know, maybe next week.

I’ll call you.

I’ll see you

Bye bye

And I go home and the phone rings and it’s Alan and he says: You know,

I’m gonna have a show on, uh, cable TV and it’s gonna be about loneliness,

you know, people in the city who for whatever sociological, psychological,

philosophical reasons just can’t seem to communicate, you know, The Gap,

The Gap, uh, it’ll be a talk show and people’ll phone in but we will say at

the beginning of each program: Uh, listen, don’t call in with your _personal_

problems because we don’t want to hear them

And I’m going to sleep and it rings again and it’s Mary and she says:

Hey, Laurie, how are you?

Listen, uh, I just called to say hi …

Uh, yeah, well don’t worry.

Uh, listen, just keep working.

I gotta go now.

I know it’s late but we should really get together next week maybe and have

lunch and talk and … Listen, Laurie, uh, if you want to talk before then, uh,

I’ll leave my answering machine on … and just give me a ring … anytime

Одного ранку я лежав у ліжку, намагаючись придумати поважну причину забрати

піднявся, і задзвонив телефон, і це була Гері, і вона сказала: Привіт!

Як ти?

Що відбувається?

Як ваша робота?

О, добре.

Знаєш, щойно прокинувся, але все добре, все добре, як у тебе?

О багато роботи, знаєте, я маю на увазі, я теж намагаюся заробити.

Слухай, мені потрібно повернутися до це, я просто думав, що зателефоную, подивлюся, як ти...

І я відказав: Так, ми дійсно повинні зібратися наступного тижня.

Знаєш, обідай,

і говорити.

І вона каже: так, я зв’яжусь.

ДОБРЕ?

добре

Слухайте, бережіть себе

ДОБРЕ.

Заспокойся

Бувай

До побачення.

І я встаю, і дзвонить телефон, і це чоловік із Клівленду та він

каже: Гей, привіт!

Як ти?

Слухайте, я знімаю серіал, і я б хотів

вам щось робити.

Ви знаєте, ви могли б заробити трохи грошей.

Я маю на увазі, я не знаю, як я _відчуваю_ вашу роботу, знаєте, це не зовсім

мій стиль, це трохи банально, але послухайте, це _просто моя думка,

не сприймайте це особисто.

Тож слухайте, я буду у місті наступного тижня.

Я мушу йти зараз, але я зателефоную тобі, і ми пообідаємо,

і ми можемо обговорити кілька речей

І я кидаю і знову дзвонить, я не відповідаю і виходжу погуляти

і я заходжу у галерею, і вони кажуть: Привіт, привіт.

Як ти?

О, добре.

Ти знаєш

Як проходить ваша робота?

ДОБРЕ.

Я маю на увазі …

Ви знаєте, що це не так, як у шістдесятих.

Я маю на увазі, це були дні,

зараз просто немає грошей, знаєте, виживайте, виробляйте, викладайте,

там джунглі, просто потрібно продовжувати працювати

І дзвонить телефон, і вона каже: «О, вибачте, добре?»

Гей, привіт!

Як ти?

Угу.

Як ваша робота?

_Добре._ Ну, слухай, викладися, я маю на увазі,

це не шістдесяті, ви знаєте, слухайте, я мушу іти зараз, але, е,

обід був би чудовим.

Добре, наступного тижня?

Ага.

Зараз дуже зайнятий, але наступного тижня

було б добре, добре?

Бувай

До побачення

І я підходжу до Magoo, перекусити, і бачу, що ми з Френком підходимо до його

стіл, і я кажу:

Гей, Френк.

Привіт, як ти?

Як ваша робота?

Так, у мене теж все в порядку.

Слухай, я розбитий, ти знаєш, але, е, працюю... Слухай, я мушу іти зараз, е,

ми повинні _справді_ зібратися разом, знаєте.

Чому б вам колись не зайти?

Так, це було б чудово.

ДОБРЕ.

Піклуватися

Заспокойся

Побачимось

Я подзвоню тобі

До побачення

Бувай

І я йду на вечірку, і всі сидять у цих вечірніх капелюхах і

це справді незручно, і ніхто не може придумати, що що сказати.

Тож ми всі рухаємося

навколо – швидко – і це: Привіт!

Як ти?

де ти був?

Радий бачити вас.

Слухай, мені шкода, що я пропустив твою річ минулого тижня, але ми справді повинні отримати

разом, знаєте, можливо, наступного тижня.

Я подзвоню тобі.

Побачимось

Бувай

І я йду додому, а телефон дзвонить, це Алан, і він скаже: Ви знаєте,

Я збираюся влаштувати шоу на кабельному телебаченні, і воно буде про самотність,

знаєте, люди в місті, які за будь-яких соціологічних, психологічних,

філософські причини, здається, просто не можуть передати, знаєте, The Gap,

The Gap, це буде ток-шоу, і люди зателефонують, але ми скажемо на

початок кожної програми: О, слухайте, не телефонуйте з вашим _personal_

проблеми, тому що ми не хочемо почути їх

І я піду спати, і знову дзвонить, і це Мері, і вона каже:

Гей, Лорі, як справи?

Слухай, я просто зателефонував, щоб привітатися…

Ага, не хвилюйся.

Слухай, просто продовжуй працювати.

Я мушу іти зараз.

Я знаю, що вже пізно, але, можливо, ми справді повинні зібратися наступного тижня і зібратися

обід, поговори і… Слухай, Лорі, ну, якщо ти хочеш поговорити до цього, е,

Я залишу автовідповідач увімкненим… і просто зателефоную мені… будь-коли