Maria Teresa Teresa Maria - Laurie Anderson

Because of this, and also because men were not allowed to enter the convert

they asked me to come out.

the night I arrived, they had a party for me in a

nearby town, in a downstairs lounge of a Crystal Lanes bowling alley

The alley was reserved for the nuns for their Tuesday night tournaments.

It was a pizza party, and the lounge was decorated to look like a cave;

every surface was covered with that spray-on rock that’s usually used for

soundproofing.

In this case, it had the opposite effect--it amplified every

sound

Now the nuns were in the middle of their annual tournament playoffs,

and we could hear all the bowling balls rolling very slowly down the aisles

above us, making the rock blob stalactites tremble and resonate

Finally the pizza arrived, and the Mother Superior began to bless the food.

Now, this woman normally had a gruffed, low-pitched speaking voice,

but as soon as she began to pray her voice rose--

Became pure, bell-like, like a child’s.

The prayer went on and on,

increasing in volume each time a sister got a strike, rising in pitch: «Dear Father in Heaven…»

The next day I was scheduled to begin this seminar on language.

I’d been very

struck by this prayer, and I wanted to talk about how women’s voices rise in

pitch when they’re asking for things, especially from men

But it was odd: Every time I set a time for the seminar, there was some reason

to postpone it: the potatoes had to be dug out, or a busload of old people

would appear out of nowhere and have to be shown around

So, I never actually did the seminar, but I spent a lot of time there walking

around the grounds and looking at all the crops

Which were all labeled.

And there was also a neatly laid-out cemetery--hundreds

of identical white crosses in rows, and there were labeled «Maria, «Teresa», «Maria Teresa», «Teresa Maria…»

And the only sadder cemetery I saw was last summer in Switzerland,

and I was dragged there by a Hermann Hesse fanatic who had never recovered

from reading Siddhartha.

And one hot August morning when the sky was quiet,

we made a pilgrimage to the cemetery;

we brought a lot of flowers and we

finally found his grave.

It was marked with a huge fir tree and a mammoth stone

that said «Hesse» in huge Helvetica bold letters

It looked more like a marquee than a tombstone

And around the corner was this tiny stone for his wife, Nina, and on it was one

word:

«Auslander,» foreigner

And this made me so sad and so mad that I was sorry I’d brought the flowers

Anyway, I decided to leave the flowers, along with a mean note.

And it read:

«Even though you’re not my favorite writer

By a long shot

I leave these flowers

On your resting spot.»

Через це, а також через те, що чоловікам не дозволили увійти до наверненого

вони попросили мене вийти.

тієї ночі, коли я прибув, вони влаштували вечірку для мене в

сусіднє місто, у лаунжі на нижньому поверсі боулінг-клубу Crystal Lanes

Алея була зарезервована для монахинь для їхніх у вівторок вечірніх турнірів.

Це була вечірка з піци, а вітальня була оформлена так, щоб вона виглядала як печера;

кожна поверхня була покрита тим напиленим каменем, яким зазвичай користуються

звукоізоляція.

У цьому випадку це мало протилежний ефект — він посилювався з кожним днем

звук

Тепер черниці були в середині свого щорічного плей-оф турніру,

і ми чули, як кулі для боулінгу дуже повільно котилися по проходах

над нами, змушуючи сталактити скелі тремтіти й резонувати

Нарешті піца прибула, і настоятелька почала благословляти їжу.

У цієї жінки зазвичай був грубий, низький голос,

але як тільки вона почала молитися, її голос підвищився...

Став чистий, дзвіночок, як у дитини.

Молитва тривала і продовжувалася,

збільшується голос кожного разу, як сестра отримує страйк, підвищуючи голос: «Дорогий Отче на Небесах…»

Наступного дня я мав розпочати цей семінар із мови.

Я був дуже

вразила ця молитва, і я хотів поговорити про те, як підвищуються жіночі голоси

виступають, коли вони просять щось, особливо у чоловіків

Але це було дивно: щоразу, коли я встановлював час для семінару, була якась причина

відкласти: картоплю треба було викопувати, або автобус старих людей

з’являться нізвідки й їх потрібно показувати

Отже, я насправді ніколи не відвідував семінар, але провів багато часу там, гуляючи

довкола території й переглядаючи всі культури

Які всі були позначені.

А також був охайно влаштований кладовище — сотні

однакових білих хрестів у рядах, на яких були написи «Марія, «Тереза», «Марія Тереза», «Тереза ​​Марія…»

І єдине сумніше кладовище, яке я бачив, було минулого літа в Швейцарії,

і мене затягнув туди фанатик Герман Гессе, який так і не одужав

від читання Сіддхартхи.

І одного жаркого серпневого ранку, коли небо затихло,

ми зробили прощу на цвинтар;

ми принесли багато квітів і ми

нарешті знайшов його могилу.

Він був позначений величезною ялинкою та мамонтом

на якому написано «Гессе» великими жирними літерами Helvetica

Він скидався більше на шатер, аніж надгробний пам’ятник

А за рогом був цей крихітний камінь для його дружини Ніни, і на ньому був один

слово:

«Ауслендер», іноземець

І це мене так сумно й розлютило, що я пошкодував, що приніс квіти

У всякому разі, я вирішив залишити квіти разом із підлісною запискою.

І там написано:

«Хоча ти не мій улюблений письменник

Далеко

Я залишаю ці квіти

На вашому місці відпочинку.»