A Hard Rain's A-Gonna Fall - Laura Marling

Oh where have you been, my blue eyed son?

Where have you been, my darling young one?

I´ve stumbled on the side of twelve misty mountains

Walked and I´ve crawled on six crooked highways

Stepped in the middle of seven sad forests

Been out in front of a dozen dead oceans

I´ve been ten thousand miles in mouth of a graveyard

And it´s a hard rain´s a-gonna fall

And what did you see, my blue eyed son?

What did you see, my darling young one?

I saw a new-born baby with wild wolves around it I saw a highway of diamonds with nobody on it

I saw a black branch with blood that kept drippin´

I saw a room full of men with their hammers a bleedin´

A white ladder all covered with water

I saw ten thousand talkers whose tongues were all broken

I saw guns and sharp swords in the hands of young children

And it´s a hard rain´s a-gonna fall

And what did you hear, my blue eyed son?

What did you hear, my darling young one

I heard the sound of thunder that roared out a warning

Heard the roar of a wave that could drown the whole world

Heard one hundred drummers whose hands were a blazin´

Heard ten thousand whisperin´ and nobody listenin´

Heard one person starve, I heard many people laughin´

Heard the song of a poet who died in the gutter

Heard the sound of a clown who cried in the alley

And it´s a hard rain´s a-gonna fall

Oh who you did meet, my blue eyed son?

Who did you meet, my darling young one?

I met a young child beside a dead pony

I met a white man who walked a black dog

I met a young woman whose body was burning

A young girl, she gave me a rainbow

I met one man who was wounded in love

Another man who was wounded with hatred

And it´s a hard rain´s a-gonna fall

Oh what’ll you do now, my blue eyed son?

What’ll you do now, my darling young one?

I’m goin´ back out ´fore the rain starts a-fallin´

Walk throught the depths of the deepest black forest

Where the people are many and their hands are all empty

Where the pellets of poison are flooding their waters

Where the home in the valley meets the damp dirty prison

Where the executioners face is always well hidden

Where hunger is ugly, where souls are forgotten

Where black is the colour, and none is the number

And I´ll tell it and think it and speak it and breathe it And reflect it from the mountains so all souls can see it Then I´ll stand in the ocean until I start sinking

But I´ll know my song well before I start singing

And it´s a hard rain´s a-gonna fall

О, де ти був, мій блакитноокий сину?

Де ти був, мій милий молодий?

Я наткнувся на бік дванадцяти туманних гір

Йшов і повзав шість кривих доріг

Ступив посеред семи сумних лісів

Був перед дюжиною мертвих океанів

Я пройшов десять тисяч миль на кладовищі

І піде сильний дощ

І що ти бачив, мій блакитноокий сину?

Що ти бачив, мій милий молодий?

Я бачив новонароджену дитину з дикими вовками навколо Я бачив алмазну дорогу без нікого

Я бачив чорну гілку з кров’ю, яка постійно капала

Я бачив кімнату, повну чоловіків з їхніми молотками в кров

Біла драбина, вся покрита водою

Я бачив десять тисяч балакунів, у яких усі були зламані язики

Я бачив рушниці та гострі мечі в руках маленьких дітей

І піде сильний дощ

І що ти чув, мій блакитноокий сину?

Що ти чув, мій милий молодий

Я почув звук гріму, який видав попередження

Почули гуркіт хвилі, яка могла затопити весь світ

Почув сотню барабанщиків, чиї руки були блискучими

Чув, як шепіт десять тисяч, і ніхто не слухає

Я чув, як одна людина голодує, я чув, як багато людей сміються

Почула пісню поета, який помер у канаві

Почув звук клоуна, який плакав у вулку

І піде сильний дощ

О, кого ти зустрів, мій блакитноокий сину?

Кого ти зустрів, мій милий молодий?

Я зустрів маленьку дитину біля мертвого поні

Я зустрів білого, який вигулював чорного собаку

Я зустрів молоду жінку, тіло якої горіло

Молода дівчина, вона подарувала мені веселку

Я зустрів одного чоловіка, який був поранений у коханні

Ще один чоловік, який був поранений ненавистю

І піде сильний дощ

О, що ти тепер робитимеш, мій блакитноокий сину?

Що ти тепер робитимеш, мій милий молодий?

Я йду назад, «поки не почався дощ».

Пройдіться глибинами найглибшого чорного лісу

Де народу багато, а руки всі порожні

Там, де гранули отрути заливають їхні води

Там, де дім у долині зустрічається з вологою брудною в’язницею

Там, де обличчя катів, завжди добре приховано

Де голод потворний, де забуваються душі

Де чорний — це колір, а жодний — число

І я скажу це і подумаю і промовлю і вдихну І відобразю з гір, щоб всі душі могли це побачити Тоді я буду стояти в океані, доки не почну тонути

Але я добре знаю свою пісню, перш ніж почну співати

І піде сильний дощ