Над переулками - Лариса Грибалева

Давай с тобой все разделим поровну —

Тебе закат, а я возьму рассвет,

Тебе весь мир, а я останусь в городе,

Но за черту тебе дороги нет!

Что хочешь себе возьми,

И небо разделим с тобой на двоих,

Одна половинка я, вторая — ты.

Припев:

А над переулками сонными

Звезды кружат невесомые,

Бегом на последнем дыхании.

Вера спасет… Расстояние…

Над переулками сонными

Плачет луна слезами лимонными.

Весь мир пополам тебе…

Весь мир пополам.

Давай с тобой все разделим поровну —

Тебе грозу, а я возьму дожди.

Теперь ты гром, а я всего лишь облако,

Но за черту мою не заходи!

Что хочешь себе возьми,

И небо разделим с тобой на двоих,

Одна половинка я, вторая — ты.

Припев

Давай із тобою все розділимо порівну —

Тобі захід сонця, а я візьму світанок,

Тобі весь світ, а я залишусь у місті,

Але за черту тобі дороги немає!

Що хочеш собі візьми,

І небо розділимо з тобою на двох,

Одна половинка я, друга—ти.

Приспів:

А над провулками сонними

Зірки кружляють невагомі,

Бігом на останньому диханні.

Віра врятує… Відстань…

Над провулками сонними

Плаче місяць сльозами лимонними.

Весь світ навпіл тобі…

Весь світ навпіл.

Давай із тобою все розділимо порівну —

Тобі грозу, а я візьму дощі.

Тепер ти гром, а я всього лише хмара,

Але за черту мою не заходь!

Що хочеш собі візьми,

І небо розділимо з тобою на двох,

Одна половинка я, друга—ти.

Приспів