Pianists - Лайма Вайкуле

Kad tu spēlē, tad viss mainās, uzzied krāsās pasakainās

Un kā zelta stīgas mirdz

Nesteidzies vēl atvadīties, nenāci tu slavas dzīties

Tu to dari vienkārši no sirds

Aplaudēsim pianistam, viņam tālu vēl līdz Listam

Bet viņš spēlē un tam acis mirdz

Nesteidzieties atvadīties, jo viņš nav nācis slavas dzīties

Viņš to dara vienkārši no sirds

Melnās klavierēs mirdz stīgas

Viņš nav Bahs, viņš ir no Rīgas

Apģērbies kā ģēnijs neatzīts

Galvā cilindrs tam kā torte, rokās apdullinošs forte

Spēlē, spēlē, kamēr pienāk rīts

Mēs brīdi sapņosim nomodā

Un tālāk spēlēsim divatā

Mums šajā dzīvē tik maz ir dots

Bet šī vēl nav mūsu pēdējā nots

Коли ти граєш, все змінюється, розквітає казковими фарбами

І як золоті струни сяють

Не поспішайте прощатися, не приходьте до слави

Ви робите це просто від душі

Давайте аплодуємо піаністу, він далекий від Ліста

Але він грає, а очі сяють

Не поспішайте прощатися, бо він не прийшов до слави

Він робить це просто від душі

Струни світяться на чорному піаніно

Він не Бах, він з Риги

Одягнений як геній невизнаний

Циліндр в голові, як торт, приголомшлива сила в руках

Грай, грай до ранку

Ми будемо мріяти на мить

А потім давайте пограємо в парах

Нам так мало дано в цьому житті

Але це не остання наша замітка