Dime por Qué - Lágrimas De Sangre, Still Ill, Microbio

Somos humanos de papel enganchados en un tótem

Un inerme dolmen, que deja que las balas les reboten

Entre lágrimas y ejércitos ¿Quién será capaz de oír las voces

Y lamentos que desde el bosque broten?

¿Quién?

¿Quién de todo ellos?

Todos ellos

Eso espero al menos, eso quiero

Ven, todo lo que tengo es tuyo

Yo solo construyo la vía de un tren

Ten, te regalo incluso mi orgullo

Y así no hay fallo, al rencor que le den bien

Creen saber la verdad, pero se mienten

Tú y yo sabemos que el edén también tiene lo suyo

No me fuerzo a ser feliz, solo huyo

Disfruto de lo bueno, de lo malo, ya no me escabullo

Solo soy uno, sí, pero si me uno ya no estoy solo

Amor de lobo a su manada, aúllo

Au-au-aún se escucha el murmullo del río

Y hay una Luna llena en el vacío

Yo siento amor en el pecho

Y una satisfacción enorme de que ha sido noble lo que he hecho

Lo poquísimo que he hecho

Las veces que me he equivocado han servido de algo

Valoro la pena que cargo

Aprendamos algo juntas

Para obtener respuestas primero hay que hacer bien las preguntas

Tú dime ¿Por qué seguimos siendo tan torpes?

No nos enseñan nada los golpes, lo sé

Al final perdemos el norte

Sé que no alcanzaré el horizonte, pero seguiré en pie

No nos enseñan los golpes

Ni nos evitan los cortes que están aún por ver

El horizonte es ese desorden qué hay que resolver

Responder de una vez ¿Por qué?

Ah, esta mierda, esta mierda

Con esta mierda

Siempre con esta mierda

Entre tú y yo ¿Tú que tal con lo tuyo?

¿Hay agujeros negros en tu interior?

Intuyo

¿Mucho barullo?

Tranqui, tienes mi apoyo

Si te veo en el hoyo no huyo, ni me callo ni te engullo

Ey en serio, si quieres puedes desahogar ese murmullo

Hacerte examen, lamentarte con orgullo

Es lo suyo, yo callo y escucho

Con mucho gusto, me ajusto, lo justo, lo juro no juzgo

Cuando todo suena raro, absurdo y cansa

Como un calcetín usado que el entorno desgasta

Cuando el dolor es el único motor

Cuando el sollozo por la rabia hoy encalla y no sacia

Cuando te duele y cuando te aplasta

Cuando el octubre sacude el corazón

Sucumbe con razón y no encontraras motivos

Puedo acompañarte si decides elegir el sigilo

Si te quemas del tema y todo tiembla, no temas

Tú también estabas cuando tuve yo los problemas ¿Recuerdas?

Arrima tu autoestima encima de mi hombro

También puedo recogerte si prefieres ser escombros

Aunque nunca lo has notado tan nítido y claro

Quizá no sepas explicarlo, pero yo te entiendo

Hazme parte para liberarte de este peso

Descárgate, desbórdate ¡Eh, qué suene inmenso!

Hicimos de estar juntos el remedio pa' los golpes

De cometer errores el mejor de los deportes

Sé que no somos inmunes al dolor, pero el sufrimiento

En este cuento sabemos que no es eterno

Ya jamás le digo a nadie que no llore

Que sea cada lágrima el golpe que rompe el molde

Un estallido enorme

Del dolor del esternón al descontrol del desconforme

Torpes, pero nunca pusilánimes

Yo puse fin al despropósito de fustigarme

No les haré el trabajo a los que vienen a mermarme

Por ver a mi madre alegre van a verme levantarme

Sí, tan insultantemente simple es por mi parte

Porque el alma me arde al verte hablar de

Lo que pudo ser y no se pudo

Porque el mundo es muy injusto en este punto

Devolver el golpe también vale

Vale que es un curro crudo, pero aún no llegas tarde

Tú no sabes, en qué paso estará el siguiente abismo

Ni hasta cuando los demás permitirán tu victimismo

Mis motivos son los mismos que los tuyos, tío

Y el antídoto para tu hastío está en ti mismo

Tú dime ¿Por qué seguimos siendo tan torpes?

No nos enseñan nada los golpes, lo sé

Al final perdemos el norte

Sé que no alcanzaré el horizonte, pero seguiré en pie

No nos enseñan los golpes

Ni nos evitan los cortes que están aún por ver

El horizonte es ese desorden qué hay que resolver

Responder de una vez ¿Por qué?

Ми паперові люди, прив’язані до тотема

Беззахисний дольмен, від якого відбиваються кулі

Між сльозами і арміями, хто зможе почути голоси

І шкодує, що з лісу росте?

ВООЗ?

Хто з них усіх?

Усі

Принаймні я сподіваюся на це, я цього хочу

Ходи, все, що я маю, твоє

Я просто будую залізничну колію

Ось я віддаю тобі навіть свою гордість

І тому немає невдачі, до злоби, що вони дають йому добро

Вони думають, що знають правду, але брешуть

Ми з вами знаємо, що в Едемі теж є свої

Я не змушую себе бути щасливим, я просто тікаю

Я насолоджуюся хорошим, поганим, я більше не підкрадаюся

Я лише один, так, але якщо я приєднаюся, я вже не один

Любов вовка до зграї, я вию

Ау-ау-ще чути дзюрчання річки

А в порожнечі повний місяць

Я відчуваю любов у грудях

І величезне задоволення від того, що я зробив благородно

Дуже мало, що я зробив

Часи, коли я помилявся, чомусь послужили

Я ціную вартість, яку я стягую

давайте навчимося чогось разом

Щоб отримати відповіді, спочатку потрібно добре поставити питання.

Ви мені скажіть, чому ми досі такі незграбні?

Удари нас нічому не вчать, я знаю

Зрештою, ми втрачаємо північ

Я знаю, що не досягну горизонту, але я все одно стоятиму

Вони не вчать нас ударів

Ми також не уникаємо скорочень, які ще попереду

Горизонт - це безлад, який потрібно вирішити

Відповідайте відразу Чому?

Ах це лайно, це лайно

з цим лайном

завжди з цим лайном

Між нами, як щодо вас зі своїми?

Чи є всередині вас чорні діри?

Я відчуваю

Забагато шуму?

Розслабся, ти маєш мою підтримку

Якщо я побачу тебе в норі, я не втечу, я не замовкну і не проковтну тебе

Гей, серйозно, якщо хочеш, можеш скинути це бурчання

Здавати іспит, жаліти з гордістю

Це його справа, я мовчу і слухаю

Із задоволенням підганяю, вдосталь, клянусь, не суджу

Коли все звучить дивно, абсурдно і втомливо

Як використана шкарпетка, яку навколишнє середовище зношує

Коли біль єдиний двигун

Коли ридання від злості сьогодні сідає на мілину і не задовольняє

Коли це болить і коли це розчавлює тебе

Коли жовтень серце трясе

Піддавайся з розумом і не знайдеш причин

Я можу супроводжувати вас, якщо ви вирішите вибрати стелс

Якщо ви вигоріли з теми і все тремтить, не бійтеся

Ти теж був поруч, коли у мене були проблеми, пам’ятаєш?

Перекинь свою самооцінку на моє плече

Я також можу забрати вас, якщо ви хочете бути руїною

Хоча ви ніколи не помічали, щоб він був таким чітким і чітким

Можливо, ви не знаєте, як це пояснити, але я вас розумію

Розлучи мене, щоб звільнити тебе від цієї ваги

Unload, overflow Гей, це звучить чудово!

Ми зробили разом ліками від ударів

Робити помилки – найкраще зі спорту

Я знаю, що ми захищені не від болю, а від страждань

З цієї історії ми знаємо, що вона не вічна

Я ніколи нікому не кажу більше не плакати

Нехай кожна сльоза буде ударом, який руйнує форму

величезний вибух

Від болю за грудиною до безконтрольності незадоволених

Незграбний, але ніколи не зневірився

Я покінчив з безглуздістю шмагання

Я не виконуватиму роботу тих, хто приходить мене принизити

Щоб побачити мою щасливу маму, вони побачать, як я встану

Так, так образливо просто з мого боку

Тому що моя душа горить, коли я бачу, як ти говориш про

Що могло бути і не могло

Тому що світ зараз дуже несправедливий

Відбивати у відповідь теж добре

Гаразд, це груба робота, але ти ще не спізнився

Ви не знаєте, за яким кроком буде наступна прірва

Доки інші не дозволять стати жертвою

Мої мотиви такі ж, як і твої, чоловіче

А протиотрута від вашої нудьги в вас самих

Ви мені скажіть, чому ми досі такі незграбні?

Удари нас нічому не вчать, я знаю

Зрештою, ми втрачаємо північ

Я знаю, що не досягну горизонту, але я все одно стоятиму

Вони не вчать нас ударів

Ми також не уникаємо скорочень, які ще попереду

Горизонт - це безлад, який потрібно вирішити

Відповідайте відразу Чому?