Malasombra - La Habitacion Roja

Al fin me vuelves a hablar

Y lo haces diluviando

Entre charcos y baladas

Que se ríen de mí

Qué mala es la sombra, qué mal

Qué mala la gente y hablar por detrás

La noche es descomunal

Sin paraguas va calando

Tu falta de autoestima

Y mi desesperación

Resguardarse a salvo de la vida es vital

Vital como tu sonrisa, vital como mis mentiras

Vital…

Al fin me vuelves a hablar

Al fin, al final vas a hacerme saber

Lo que ya sabían

Los astros y el rey

Y vuelvo al origen, al principio

Por las mismas calles infinitas

Las calles que nunca se acababan

Caminábamos horas y horas

Y volaba el tiempo, y volaba

De la mano de un futuro juntos

Que al final juntos destrozaremos

Al final eso es lo que tenemos

Al fin lo vas a cumplir

Sabía que llegaría como una profecía

No hay forma de escapar

Qué mala es la sombra, qué mal

Qué mala la gente y hablar por detrás

La noche es descomunal

Y al fin, al final vas a hacerme saber

Lo que ya sabían

Los astros y el rey

Y vuelvo al origen, al principio

Por las mismas calles infinitas

Las calles que nunca se acababan

Caminábamos horas y horas

Y volaba el tiempo, y volaba

De la mano de un futuro juntos

Que al final juntos destrozaremos

Al final eso es lo que tenemos

Al final se acaba como siempre

Como siempre ha terminado todo

Como siglo tras siglo tras siglo

Ha pasado hasta hoy

El peso de la historia es lo peor

Нарешті ти знову зі мною поговориш

І ви робите це, сидячи вниз

Між калюжами і баладами

які сміються з мене

Як погана тінь, як погано

Як погані люди і говорять позаду

Ніч величезна

Без парасольки падає

ваша відсутність самооцінки

і мій відчай

Убезпечити себе від життя дуже важливо

Життєво, як твоя посмішка, життєво, як моя брехня

Віталій…

Нарешті ти знову зі мною поговориш

Зрештою, зрештою ти даси мені знати

що вони вже знали

Зірки і король

І я повертаюся до витоків, до початку

Такими ж нескінченними вулицями

Вулиці, які ніколи не закінчуються

Ми йшли годинами й годинами

І час летів, і час летів

Рука об руку з майбутнім разом

Що врешті-решт разом ми знищимо

Зрештою, це те, що ми отримали

Нарешті ви збираєтеся його виконати

Я знав, що це станеться як пророцтво

Немає способу втекти

Як погана тінь, як погано

Як погані люди і говорять позаду

Ніч величезна

І в кінці кінців ти даси мені знати

що вони вже знали

Зірки і король

І я повертаюся до витоків, до початку

Такими ж нескінченними вулицями

Вулиці, які ніколи не закінчуються

Ми йшли годинами й годинами

І час летів, і час летів

Рука об руку з майбутнім разом

Що врешті-решт разом ми знищимо

Зрештою, це те, що ми отримали

Зрештою, закінчується як завжди

Як завжди все закінчилося

Як століття за століттям

пройшло до сьогодні

Вага історії найгірша