Verihaaksi - Kuolemanlaakso

Eivät tähdet välky kannella taivaan

Pilvet kauas seilanneet

Ei maata, ei rantaa

Tyrskyää meri hyinen, loputon

Kun meri suuttuu

Kuolleet kuolleita haudatkoon

Hiljaa leijuu tuonenkatku

Kalman siivet niittäneet

Manan mahtivirret viiltäneet

Vieneet viimeiseen mieheen

Kädet kurottivat aurinkoon

Kasvot kauhusta jäykät

Kun kylmyys otti omakseen

Eloon ei jäänyt yksikään

Kun meri suuttuu

Kuolleet kuolleita haudatkoon

Verihaaksi vettä kyntää

Vyöryy aaveena halki aikojen

Purjeet kuin kuolon varjo

Mastot kuin muistomerkit

Verihaaksi

Nousivat liekit ruumasta

Poroksi perusteet polttivat

Räjäyttivät kannen ilmaan

Aavelaivan upottivat

Kun meri suuttuu,

kuolleet kuolleita haudatkoon

На палубі неба не мерехтять зірки

Далеко відпливли хмари

Ні землі, ні пляжу

Море крижане, безкрайнє

Коли сердиться море

Нехай мертві ховають мертвих

Чума все ще плаває

Кальми крила косили

Потоки сили Мани розрізали

Довів тебе до останньої людини

Його руки простягнулися до сонця

Обличчя жаху суворе

Коли опанували холоди

Жоден не вижив

Коли сердиться море

Нехай мертві ховають мертвих

Вода орає воду

Воно переслідує привид у віках

Пливе, як тінь смерті

Щогли як пам'ятники

кровопролиття

З трюму піднялося полум’я

Північний олень спалив ділянку

Підірвало кришку в повітрі

Корабель-привид затонув

Коли море сердиться,

нехай мертві ховають мертвих