Minä Elän - Kuolemanlaakso

Kun minä synnyin tähän maailmaan

Aamun säkeet heijastuivat nurmen

Kasteeseen kuin tuhat kiiluvaa silmää

Vuoret kietoivat minut syliinsä ja suojasivat sateelta

Kunnes vaivuin syvemmälle

Tähän mustaan painajaiseen

Uneen, josta ei voi herätä

Joet hukkuvat hiekkaan

Ja minä kaipaan vettä

Tervetuloa kuoleman laaksoon

Alla tähtien iästen

Sydän hyytävä sykytti, sysimusta

Leimu silmistään sirisi

Lauloi loitsua ikuisen piinan

Sielusi on kuin särkynyt peili

Yhdet kasvot, tuhat heijastusta

Hauras kuin hiutale on ihmismieli

Joka ei itseään tunne

Tahtosi olkoon ruumiisi vanki

Iankaikkisesti

MINÄ TUNNEN PELKOSI JA SYVÄT SALASI

MAISTAN KATKERUUTESI JA VERIVALASI

KADOTETTU OLKOON VALTAKUNTASI

Luopio!

TAPAHTUKOON SINUN TAPPIOSI

OLKOON KÄÄRMEENKIELI TUHOSI

VOIT IKUISESTI JUOSTA

MUTTA ET ITSEÄSI PAETA

Mikään ei ole säälittävämpää

Kuin narsisti, joka itseään vihaa

Kuulkaa tämä vihan virsi

Polvistukaa!

Sisiliskona sihisit

Sinä murhemykkä matonen

Eksyksissä!

Nyt laulaa kuoro kadotuksen

Jäätyköön hyinen veresi

Sammukoon poltto povesi, ikuisesti

Kirvotkoon kyyt korpitielle

Alle tähtien iäisten

Sinä kuihdut

Minä elän

Näin murtuu liha alla terän

Коли я народився на цьому світі

У траві відбивалися ранкові вірші

Хреститися, як тисяча блискучих очей

Гори загорнули мене в свої обійми й захистили від дощу

Поки не копнув глибше

До цього чорного кошмару

До сну, від якого ти не можеш прокинутися

Річки тонуть у піску

І я сумую за водою

Ласкаво просимо в долину смерті

Нижче зоряних віків

Серце холодне серцебиття, чорне

Печатка тріснула в його очах

Співав заклинання вічних мук

Твоя душа, як розбите дзеркало

Одне обличчя, тисяча відблисків

Крихкий, як пластівець, людський розум

Хто сам не знає

Нехай твоя воля буде в'язнем твого тіла

Назавжди

Я ЗНАЮ ТВОЇ СТРАХИ І ТВОЇ ГЛИБОКІ СЕКРЕТІ

КУПАЮ ТВОЮ ГІРКОТІ І ГРУДИ

НЕХАЙ ВАШЕ КОРОЛІВСТВО ПРОПАДЕ

Відступник!

СТАНЕТЬСЯ ВАША ВТРАТА

ХАЙ ЗМІЯ ЗНИЩАЄ

ВИ МОЖЕТЕ НАЗАВЖДИ СМУЖКУ

АЛЕ ВИ НЕ ВТЕЧЕТЕ СЕБЕ

Немає нічого жалюгіднішого

Як нарцис, який ненавидить себе

Почуй цей гімн гніву

Ставай на коліна!

Як партизан, ти б прицілився

Ти вбивчий килим

Загубитись!

Тепер хор співає про втрату

Нехай ваша крижана кров застигне

Погаси палаючу воду назавжди

Хай сяде сокира по яру

Під зірками на віки

Ти в'яне

я живу

Це ламає м’ясо під лезом