Мы ещё дети - KseroN

На грани безумства ты сходишь с ума

Ведь в помещении пусто, ты собеседника вновь отыскал, как хотел…

В сознании вкуса пропал в темноте…

Искусственный город, я так устал это видеть, устал в это верить

Вокруг ни души, но море знакомых

Из сотни выражал стам недоверие

Я так устал в этом мире, и словно чужая родня, эта слава империи

Были слабы и гении, что попались в цепкие лапы сей племени

Говорю на выдуманном языке с вами

Ты же понимаешь?

И здесь смайлик…

Грустно, когда ты — системные данные

В своём коде ты лишь подчиняешься раннему

И будь даже ты богатым, бедным, сильным, слабым, стильным, затхлым

Не имеют вес и правда, крики, слитки, слава

Ну и где там твой успех мнимый?

Я не вижу… завтра

В бескрайней Вселенной останется место, куда с тобой сбежим, где нас никто не

увидит, лишь мы вдвоём

В бескрайней Вселенной останется место для ещё одной лжи, ведь мы с тобой еще

дети…

Увы…

На межі безумства ти сходиш з розуму

Адже в приміщенні порожньо, ти співрозмовника знову відшукав, як хотів…

У свідомості смаку зник у темряві…

Штучне місто, я так втомився це бачити, втомився в це вірити

Навколо ні душі, але море знайомих

З сотні висловлював стам недовіру

Я так втомився в цьому світі, і немов чужа рідня, ця слава імперії

Були слабкі і генії, що потрапили в чіпкі лапи цього племені

Говорю вигаданою мовою з вами

Ти ж розумієш?

І тут смайлик ...

Сумно, коли ти — системні дані

У своєму коді ти лише підпорядковуєшся ранньому

І навіть будь ти багатим, бідним, сильним, слабким, стильним, затхлим

Не мають ваги і правда, крики, зливки, слава

Ну і де там твій успіх уявний?

Я не бачу ... завтра

У безкрайньому Всесвіті залишиться місце, куди з тобою втечемо, де нас ніхто не

побачить, лише ми удвох

У безкрайньому Всесвіті залишиться місце для ще однієї брехні, адже ми з тобою ще

діти…

На жаль…