Ломбард - Кровосток

Я сижу тут в ломбарде, уже как десять минут

Они меня там заебали, и они там скоро умрут

Они владельцы ломбарда, а я бродяга-шатун

Жизнь для меня — это нарды, жизнь для меня — просто шум

Я сам бродяга с рождения, я рано съебал из семьи

Кому-то в детстве варенье, а кому — пиздюли и вши

Меня растрогать не выйдет, я варил и жрал снегирей

И похуй, кто что предпримет, полюбасу я всех сильней

Они заперлись в кабинете и думают, что спаслись

Ну чисто, в натуре дети, даже неловко за них

Охранник лежит у двери, секретарша лежит поверх

И сбоку ещё один мерин, две обоймы на всех про всех

Да, интерьерчик подпорчен, ремонт тут необходим

Пули из стенок вынуть и поменять ковролин

Люблю я вот эти минутки, минутки перед концом

Звук у смерти немного жуткий, лучший звук для тех, кто знаком

Ломбарды — моя стихия, я чувствую их как родных

Из-за двери заголосили, очень просят не трогать их

Говорят, у них детки малые, говорят, родаки-старики

Что случилось, барыги жадные?

Жить охота, ростовщики?

Ну как же мне вас не трогать?

Не трогать мне вас нельзя

Не руками, конечно, ебёныть, ну, с ноги, и кончу с ружья

Руками сложу я ценности в сумку и рюкзачок

Лихо я здесь всё исполнил, как на Дону казачок

Выхожу, и менты подоспели, вот не стоило им так спешить

Молодые сержанты-тефтели, и они ведь могли бы пожить

И их три смешные фуражки не валялись бы в жёлтом снегу

И их три простые мордашки и дальше б жевали еду

Ну да ладно, пока, городок, я поехал кататься вперёд

Знаю жирный ломбардок впереди меня там ждёт

Ломбарды ведь есть повсюду, больше только кафе и аптек

Так что без дела не буду, я ж продуманный человек

Тут я родился, тут пригодился, тут я вырос и этому рад

С малолетки я знаю чётко: если видишь людей, значит, рядом ломбард

Так от ломбарда к ломбарду и вихляю по жизни я

Прыжками, по типу гепарда, и с ускореньицем, бля

Ускорение — мама движения, ускорение — мама всему

Тормозят пускай другие, а мне в ломбард, мне похую

Я сиджу тут у ломбарді, вже як десять хвилин

Вони мене там заебали, і вони там скоро помруть

Вони власники ломбарду, а я бродяга-шатун

Життя для мене - це нарди, життя для мене - просто шум

Я сам бродяга з народження, я рано з'їбал з сім'ї

Комусь в дитинстві варення, а кому пиздюлі і воші

Мене зворушити не вийде, я варив і жрав снігурів

І похуй, хто що зробить, по любу я всіх сильніший

Вони замкнулися в кабінеті і думають, що врятувалися

Ну, чисто, в натурі діти, навіть ніяково за них

Охоронець лежить біля дверей, секретарка лежить поверх

І збоку ще один мерин, дві обойми на всіх про всіх

Так, інтер'єрчик зіпсований, ремонт тут необхідний

Кулі зі стінок вийняти і поміняти ковролін

Люблю я ось ці хвилинки, хвилинки перед кінцем

Звук у смерті трохи моторошний, найкращий звук для тих, хто знайомий

Ломбарди — моя стихія, я відчуваю їх як рідних

З-за дверей заголосили, дуже просять не чіпати їх

Кажуть, у них дітки малі, кажуть, родаки-старі.

Що трапилося, бариги жадібні?

Жити охота, лихварі?

Ну як же мені вас не чіпати?

Не чіпати мені вас не можна

Не руками, звичайно, ебенити, ну, з ноги, і кончу зі зброї

Руками складу я цінності в сумку і рюкзачок

Лихо я тут все виконав, як на Дону козачок

Виходжу, і менти приспіли, от не варто було їм так поспішати

Молоді сержанти-тефтелі, і вони ж могли б пожити

І их три смішні кашкети не валялися би в жовтому снігу

І х три прості мордочки і далі б жували їжу

Ну так добре, поки, містечко, я поїхав кататися вперед

Знаю жирний ломбардок попереду мене там чекає

Адже ломбарди є всюди, більше тільки кафе і аптек

Так що без діла не буду, я ж продумана людина

Тут я народився, тут у нагоді, тут я виріс і цьому радий

З малолітки я знаю чітко: якщо бачиш людей, значить, поруч ломбард

Так від ломбарду до ломбарду і вихляю по життя я

Стрибками, за типом гепарду, і з прискоренням, бля

Прискорення — мама руху, прискорення — мама всьому

Гальмують нехай інші, а мені в ломбард, мені похую