Лоси - Кровосток

Да бля нахуй, уберите ваши злобные улыбки

Так бывает, успокойтесь, люди делают ошибки

Я ж не робот заводной, чтоб по жизни не слажать

Ну вальнул не тех лосей, извиняюсь, гоу жрать

Тот же адрес, та же тачка, тоже три огромных лося

Они были так похожи, как блядь икринки у лосося

Ладно ёпты, ушатал не тех, но эти то были не лучше

Тоже три стероидных птенца, из нерайских кущей

Жизнь хитрее наших планов ёбаную тыщу раз

Вроде семь раз отмеряешь, а съедаешь говна таз

Невозможно проложиться от сюрпризов бытия

Ни мозгами, ни молитвой, невозможно нихуя

Проще надо относиться к делам нашим, без запар

Это ж просто не те лоси, не расходуйте зря пар

Я на неделе всё поправлю, я на неделе вальну тех

Тропинка моя вихляет, но выводит туда где успех

Ты вообще, Валера, вспомни, что ты творил по синеве

Ты не вспомнишь, ты был в кашу, плыли трупы по Неве

Плыли Финские туристы, и блокадник с внуком плыл

Так что, не пизди, Валера, я то всё помню, хоть и забыл

Вы какие-то, бля, злые, так же нельзя среди своих

Вы все ебало так скривили, словно я какой-то псих

Словно Костик с Аирапетом не сожгли тот интернат

Они тогда в темноте ошиблись, а тут я типа виноват

А вот присуньте-ка вы в жопы ваши злые языки

Что случилось с вами, парни, от чего вы мудаки?

Я ведь помню вас другими, а это ёбаный позор

Где мечты, где понимание, а широкий кругозор?

Вам прощенья не хватает, не хватает доброты

Эрудиции, экстаза, плюс света тонкой красоты

Зачерствели вы сердцами, и протухли вы душой

И тесак в моей ладони сделает всех вас лапшой

Вы не оставили мне шанса, вы засрали наш союз

Превратили полёт мысли в неприемлемый загруз

Доебались до меня тут, из-за ссаного, бля, пустяка

И закончите как белки, в цепких пальцах скорняка

Так бля нахуй, приберіть ваші злісні посмішки

Так буває, заспокойтеся, люди роблять помилки

Я ж не робот заводний, щоб у житті не злагодити

Ну вальнув не тих лосів, вибачаюсь, гоу жерти

Та сама адреса, та ж тачка, теж три величезні лося

Вони були такі схожі, як блядь ікринки у лосося

Гаразд епти, ушатал не тих, але ці то були не краще

Також три стероїдні пташеня, з нерайських кущів

Життя хитріше за наші плани ебаную тисячу разів

Наче сім разів відмірюєш, а з'їдаєш гівна таз

Неможливо прокластися від сюрпризів буття

Ні мізками, ні молитвою, неможливо ніхуя

Простіше треба ставитися до справ наших, без запар

Це ж просто не ті лосі, не витрачайте даремно пар

Я на тижні все поправлю, я на тижні вальну тих

Стежка моя вирує, але виводить туди де успіх

Ти взагалі, Валеро, згадай, що ти творив по синяві

Ти не згадаєш, ти був у кашу, пливли трупи Невою

Плили Фінські туристи, і блокадник із онуком плив

Так що, не пізді, Валеро, я все пам'ятаю, хоч і забув

Ви якісь, бля, злі, так само не можна серед своїх

Ви все ебало так скривили, наче я якийсь псих

Неначе Костик з Аїрапетом не спалили той інтернат

Вони тоді в темряві помилилися, а тут я типу винний

А ось присуньте ви в дупи ваші злі язики

Що трапилося з вами, хлопці, чого ви мудаки?

Я ж пам'ятаю вас іншими, а це дурна ганьба

Де мрії, де розуміння, а широкий світогляд?

Вам прощення не вистачає, не вистачає доброти

Ерудиції, екстазу, плюс світла тонкої краси

Зачерствіли ви серцями, і протухли душею

І тесак у моїй долоні зробить усіх вас локшиною

Ви не залишили мені шансу, ви засрали наш союз

Перетворили політ думки на неприйнятний завантаження

Доебались до мене тут, через ссане, бля, дрібниця

І закінчіть як білки, в чіпких пальцях кушніра